На початку липня у львівських фруктових магазинах та цукернях з’являлись персики та апельсини, дбайливо загорнуті у білий креповий папір. Пізніше на вітринах з’являвся спілий виноград. Це був початок сезону південних овочів. Широкі верстви населення, як і в попередні роки, «отримували змогу їх… оглядати і дивуватись, якби перед ними були якісь дива природи». Про купівлю та споживання не було й мови – ціни занадто високі. Далі на ilvivyanyn.
Ті продукти, які в інших країнах, що також імпортували фрукти, наприклад, в Австрії, уже стали обов’язковим артикулом споживчого кошика, у Львові коштували стільки, що дозволити собі їх могли лише заможні міщани. І то зазвичай йшлося про придбання декількох штук.
Високі митні збори на екзотичні фрукти
Шалені ціни на південні екзотичні фрукти були пов’язані, як зазначали у місцевій пресі, із незрозумілою торговельною політикою – митні збори були нечувано високими.
Відомі львівські гуртівники вказували, що підвищення мита впродовж останніх трьох років було настільки значним, що вартість товару збільшилась десятикратно. Також існували певні обмеження щодо імпорту (для прикладу, з Італії – лише 200 вагонів). Торговці скаржились на труднощі, з якими стикаються, аби отримати всі дозволи на ввіз і торгівлю фруктами. Пройти усі інстанції було непросто. Проте найбільшим ударом називали високий митний збір.
Так, зі 100 кг апельсинів мито складало 227 злотих брутто (себто разом з упакуванням). Доводилось платити не лише за овочі, але і за пачки. Один із торговців скаржився журналісту місцевого видання:
“Дивись, пане! Тут повинно бути 100 апельсинів, але може бути лише 80. За таку 20-кілограмову пачку мито становить 52 зл. Отож, якщо усередині є 100 апельсин, і що зрідка трапляється – всі вони здорові, ми платимо за одну штуку 52 гроші мита”.
Не краще було з виноградом. У період з серпня по вересень з кілограма товару мито становило 93 гроші. При такому митному зборі не було й мови, аби виноград, персики чи апельсини були доступним для мешканців Львова. З бананами ситуація була ще гіршою – у Львові два банани коштували стільки, скільки у Відні кілограм.
Споживчий кошик пересічного львів’янина не включав південних фруктів
У пресі заявляли про безпрецедентне зниження консумпції фруктів: “Те, що лікарі вважають обов’язковим для здоров’я організму, стало люксусовим артикулом”. Робітник, або ж дрібний чиновник, якщо навіть заробляв у день 10-15 злотих, не міг дозволити собі купити апельсину, яка коштувала 1,4 злотих. Отож, у споживчому кошику пересічного львів’янина не було місця для екзотичних фруктів.
Південні овочі не могли бути дешевими, але мито зробило їх повністю недоступними для населення. У пресі вказували і на те, що високим було також мито на грушки і яблука. Це призводило до відсутності конкуренції на ринку – місцеві садівники не дуже дбали про якість своєї продукції, зважаючи на те, наскільки жителі міст, зокрема і Львова, спраглі до фруктів.
