Стрийський парк – один з найгарніших парків не лише Львова і України, але й перлина цілої Європи, пише сайт ilvivyanyn.com. Так, в одному з путівників Польщею 1920-х років писали:
“На півдні міста лежить Стрийський парк, відомий як найгарніший парк країни. Він користується великою любов’ю жителів Львова. Позаду парку на великому плато розміщений “Східний ярмарок”. Величезна торговиця розміщується тут щороку, в другий тиждень вересня”.
Галицька Крайова виставка 1894 року та Східні торги 1921-39 років
Саме в Стрийському парку відбувалися такі важливі культурні події в Галичині, як Промислова, або Крайова виставка 1894 року та «Східні торги» 1921-39 років. Адже наприкінці ХІХ століття промислові виставки стали популярними в Європі: Лондонська світова виставка 1851 року, Віденська 1873 року, Паризька 1878 року, від якої нам лишилася Ейфелева вежа – колишні ворота на виставку…
Дійшла черга і до Львова, який хотів показати, що є розвиненим культурно-промисловим центром в складі Австро-Угорської імперії. Для проведення виставки обрали віддалений район, дикий і майже не освоєний.
Як писав Іван Крип’якевич:
«Ця околиця в давніх часах складалася з піщаних падм (дюн) і крутих ярів та долинок. В нижній частині… був колись цвинтар, закритий 1823 р. Жодного сліду з нього тепер не зосталося”.
Парк був створений 1876-77 рр. у ландшафтному стилі одним з найкращих інженерів міських парків Арнольдом Рерінгом. А ще відкриття парку та Крайової виставки було приурочене до важливої події в історії Польщі – сотої річниці повстання Тадеуша Костюшка, тому в парку досі зберігся пам’ятник Яну Кілінському, найближчому соратнику Костюшка, на честь якого початково було названо парк. Озеро та оранжерею в нижній частині парку також створив Арнольд Рерінг, а також висадив понад 4000 дерев, зокрема й екзотичних. Але нижня частина парку швидше була рекреаційною, а всі основні події відбувалися на верхній терасі, тож прогуляймося її головною алеєю.
Прогулянка головною алеєю
Як театр починається з вішака, так і найбільша подія у житті Львова на зламі XIX-XX сторіч – починалася із брами. Але не тієї головної брами наприкінці вулиці Паркової, а невеликої брами на вулиці Самчука. Колись вона була величною, з високими обелісками, спроєктованими відомим архітектором Зигмундом Ґорґолевським, творцем львівського Оперного театру. Тут були квиткові каси, де разом з вхідним квитком можна було взяти участь у грандіозній лотереї, в якій головним призом була кам’яниця з “крученими стовпами” на розі вулиць Івана Франка і Костя Левицького. Другим призом стало діамантове кольє, третім – срібний канделябр. Лише за розмахом цієї лотереї можна усвідомити масштаби виставки, яка спричинила величезний вплив на розвиток Львова!
З зовнішнього боку брами ліворуч досі можна побачити схему Стрийського парку з усіма основними об’єктами.
Чому ж Крайова виставка була така грандіозна? Найкращими фахівцями для неї було споруджено аж 130 шикарних павільйонів! Створили навіть романтичні руїни фортеці, а для того, щоб вирівняти верхню терасу парку, завезли близько 20 тисяч кубометрів ґрунту! За час проведення з 5 червня по 10 жовтня 1894 року виставку відвідали понад мільйон гостей з більш ніж 25 країн світу, а головним гостем був сам австрійський імператор Франц-Йосиф І. А для того, щоб відвідати всі куточки виставки, потрібно було витратити тиждень!
«Крайова виставка 1894 р. знаходилася в горішній частині парку. Уладжено там фонтани, вечором освітлені різнобарвним світлом, квітники, поставлено ряд павільйонів», – писав Іван Крип‘якевич.
Після проведення виставки більшість павільйонів були розібрані, і донині зі 130 залишилося тільки 3 споруди… і ця брама, щоправда, вже без обелісків, перебудована в 1920-х роках…
На початку ХХ століття на території Стрийського парку проводили Військову виставку, паради собак та інші заходи. А з 1921 року тут знов закипіла робота щодо спорудження павільйонів – вже для щорічного міжнародного ярмарку «Східні торги».
У ньому брали участь близько 230 фірм з більш ніж 20 країн світу, серед них Індія, Японія, США, Канада, Алжир, Туреччина, Норвегія, Швеція, Англія, Бразилія тощо. Більшість споруд, що донині збереглися у Стрийському парку, є колишніми павільйонами Східних торгів.
Ротонда Рацлавицької панорами
Перша будівля ліворуч – один з павільйонів Крайової виставки 1894 року, створений для демонстрації «Рацлавицької панорами». Це було унікальне полотно завдовжки 114 і заввишки 15 метрів, на якому було зображено тріумфальну перемогу війська Тадеуша Костюшка над московським військом Катерини ІІ під с. Рацлавиці в Польщі 4 квітня 1794 року. Це унікальна битва, в якій польські військові і селяни, озброєні косами, прозвані ”косиньєрами”, взяли верх над озброєним до зубів московським військом, відібрали всі гармати і змусили відступити. На величезній картині зображений Тадеуш Костюшко на коні і війська, що брали участь у битві, а попереду розташовані декорації зброї, будівель, що створює 3D-ефект.
Оскільки відкриття Крайової виставки було приурочене до сторіччя повстання Костюшка, ця ротонда стала одним з центральних павільйонів. Виготовлена вона за проєктом архітектора Людвика Рамульта, а полотно створювала група знаних художників того часу: Ян Стика, Войцех Коссак, Тадеуш Попель та інші.
Для панорами привезли з Бельгії десять рулонів вітрильного полотна розміром 10×15 метрів, які зшили докупи на спеціальному металевому каркасі, виготовленому фірмою Gridl з Відня. На ґрунтування полотна використали 750 кг фарби. Під час Східних торгів панорама також викликала гордість і захоплення глядачів.
В часи Другої світової війни панорама була пошкоджена, її вивезли до Польщі, і з 1985 року вона експонується у Вроцлаві у спеціально збудованому павільйоні і надалі вражає відвідувачів своїми масштабами та реалістичністю. А в перебудованій ротонді розташувалася кафедра фізичного виховання НУ «Львівська політехніка».
Поряд на алеї стоїть невеличка будівля з часів Східних торгів, де був павільйон лісівництва. Цікаво, що донедавна тут був офіс фірми Siemens, а перші вагони трамвая, який з’явився 1894 року завдяки Крайовій виставці, робила фірма «Сіменс-Гальське»! Електричний трамвай став однією з головних атракцій і способом добирання до Стрийського парку, в Україні Львів став другим містом після Києва, а в Європі – одним з перших, де запровадили трамвай.
Фонтанно-басейновий комплекс
На площі, до якої виводить головна алея, розташовувався один з головних об’єктів Крайової виставки – фонтанно-басейновий комплекс. Зараз від колишньої краси залишилися тільки обриси громадського простору площею 923 м² з радянськими русалками посередині, виконаними за проєктом архітектора Миколи Обідняка і скульптора Ярослава Скакуна. У 1894 році центральна площа Крайової виставки була гордістю її творців через неординарний фонтанно-басейновий комплекс з круглою мушлею в центрі, звідки бив струмінь води, і човником, з якого можна було оглянути довколишні павільйони. Цікаво, що під час Східних торгів колишній фонтанно-басейновий комплекс раптом перетворили… на клумбу! Його засипали землею і засадили квітами, потім в радянські часи фонтан знов повернувся і прикрасився русалками, а зараз тут впорядкований громадський простір.
Ліворуч від алеї розташовувалися два розкішні павільйони графів Потоцьких у вигляді готичних замків з мисливськими трофеями, експозицією вугільних копалень і виставкою видобутку цукру.
Праворуч розташовувалися павільйон архітектури в давньогрецькому стилі, універсальний мобільний павільйон відомого художника Яна Матейка, а ближче до спорткомплексу стояв павільйон міста Львова – розкішна вілла у стилі німецького ренесансу, що деякий час відігравала роль ресторану в нижній частині парку біля пам’ятника Яну Кілінському, поки не згоріла…
А ще ліворуч в глибині на місці, де тепер спортивні майданчики і модульне містечко для переселенців, було серце виставки – найбільший Промисловий павільйон площею близько 6000 м² та заввишки 32 м у вигляді фортеці з розписами Антонія Попеля і гуцульською керамікою, де можна було побачити всі тогочасні промислові вироби Галичини: від різьбярських, килимових і порцелянових до виставки продукції паперу, моделей мостів, музичних інструментів та церковного оздоблення.
Шкода, що вся ця краса Крайової виставки безповоротно втрачена…
Зате досі милує око колишній Палац мистецтв, розташований праворуч, створений архітектором Францішеком Сковроном 1894 року, з фігурами Малярства і Скульптури авторства Антонія Попеля. Зараз у цьому приміщенні розташований спортивний комплекс Львівської політехніки.
Від Східних торгів також зберігся павільйон Промислового банку 1928 року ліворуч на пагорбі, де зараз розташована спереду “Сенсотека”, а ззаду – приміщення дитячої залізниці.
Колись окрема залізнична гілка вела від станції Персенківка до Стрийського парку, щоб доставляти нею будматеріали і товари для виставок. З 1939 до 1950 року нею користувалися військові і навіть танкова дивізія, що базувалася у парку. А 1951 року на основі вузькоколійки створили Дитячу залізницю, яку обслуговували діти. Спочатку було 3 станції і довжина понад 1800 метрів, але 1974 року станцію навпроти теперішньої Академії сухопутних військ ліквідували і скоротили маршрут до 1200 метрів. Зараз залишилися тільки станції Паркова і Сонячна.
Торгово-промислова палата
Далі ліворуч від алеї розташований один з найкраще збережених павільйонів Східних торгів – розкішний павільйон Малопольського банку, з гарним порталом, високими арковими вікнами, оздоблений горельєфами, що символізують працю і торгівлю. Тут розмістилася Торгово-промислова палата, будівля оточена газонами, потопає у квітах та гарно відреставрована. До речі, з 1933 р. керівництвом та організацією Міжнародних Східних торгів займалася саме Промислово-торгова Палата у Львові.
Поряд можна побачити залишки кіоску фірми “Маґґі”. Відомий польський письменник Станіслав Лем згадував, як як в 1930-х роках на Східних торгах бавився в йо-йо і куштував бульйон з кубиків Маґґі…
У розмові з Томашем Фіялковським письменник згадував:
“Там відчувалося дух Європи, але ми з колегами бігали туди переважно для того, щоб напитися дармового бульйону «Maggi» і назбирати якомога більше рекламних буклетів”.
А через дорогу, у чудово відреставрованому кіоску японських тютюнових виробів, тепер можна поласувати львівськими круасанами. Під час реконструкції на ньому проявилися давні автентичні польські написи, які були дбайливо збережені орендарями.
На місці ресторану “Кілінський” донедавна стояв один з павільйонів Східних торгів – кредитно-земельного банку. Його дещо перебудували і деякий час там функціонувала спортивна школа “Енергія”. А потім стояв павільйон, руйнувався, допоки підприємець і ексдепутат Козловський не вирішив його відреставрувати… Але натомість будівлю знесли до фундаменту, щоб побудувати ресторан, абсолютно не схожий на попередній павільйон ані зовнішнім виглядом, ані стилем, ані архітектурою…
Танцюючий музичний фонтан
Хто був у Празі, той, певно, милувався “Танцюючими музичними фонтанами” інженера Кржіжіка, що є однією з найбільших празьких атракцій. І мало кому відомо, що його електричний фонтан вражав відвідувачів Крайової виставки у Львові 1894 року. Тут було 42 струмені води, причому, важко собі уявити, центральний сягав заввишки 50 метрів, а бічні – 31 метр! До того ж після 21:00 все це водяне царство виблискувало тисячами відтінків і кольорів! Для функціонування фонтану Кржіжік застосував два локомобілі по 150 кінських сил, дугові лампи, генератори та параболічні рефлектори.
На Східних торгах на місці фонтану вже стояв кіоск фаянсу і порцеляни “Пациків”, а у 1957 році архітектор Лаврентій Гром в образі Івасика-Телесика закарбував на цьому місці свого 8-річного сина Романа.
З одного боку від фонтану, де зараз розмістився ресторан “Delice” в перебудованому павільйоні Східних торгів “Нафта”, 1894 року стояли павільйони народної освіти у вигляді французьких замків.
Праворуч від фонтану була велика концертна зала на 800 осіб авторства Францішека Сковрона з розписами і галерейними балконами.
Канатна дорога
А чи знаєте Ви, що у Стрийському парку 1894 року можна було навіть покататися на канатній дорозі? Вона вела понад 30-метровим яром над штучними руїнами фортеці до нижньої частини парку, де стояла нафтова вежа, величезний скляний акваріум, макет соляних копалень та озокеритної шахти… Канатна дорога була завдовжки майже 200 метрів, а люди пересувалися нею у зручних симпатичних 8-місних човниках.
Неподалік також стояв один з найоригінальніших на виставці павільйон фірми “Кур’єр і Кондратовіч”, виконаний у вигляді пляшки коньяку діаметром 3,5 метри та заввишки 15 метрів.
П’яна вишня
Там, де зараз розташувалася “П’яна вишня”, в період Східних торгів був вишуканого стилю кіоск відомої німецької фірми Sarotti, яка виробляла та продавала шоколадні вироби і навіть мала автомобіль, що їздив містом з рекламою.
До речі, як вважаєте, чим смакували панянки в Стрийському парку сторіччя тому? Кренделі, лимонад, льоди, що і зараз можна скуштувати навпроти… А ще – солоденький лікерний трунок, наливка, яку вживали з кавою, кренделем чи повидлом, і називалася вона… Так, саме “П’яна вишня”!
Кінотеатр і вежа
Чомусь багато хто вважає, що кінотеатр «Львів» – це радянська споруда. Але насправді це був павільйон Науки і техніки на Східних торгах, створений 1936 року. Пізніше 1960 року він був перебудований і обладнаний під кінотеатр на 760 місць. Це був перший широкоформатний кінотеатр України зі стереозвуком. Після спаду виробництва широкоформатних фільмів його було переобладнано системою “Mono”. Зараз кінотеатр, на жаль, не функціонує.
Ліворуч від кінотеатру стояв павільйон дирекції Східних торгів, але, на жаль, під час Другої світової війни він був зруйнований, і на його місці збудували спорткомплекс.
А за ним серед дерев височить одна з трьох споруд, що збереглася з часів Крайової виставки – 39-метрова водонапірна вежа, створена 1893 року за проєктом архітектора Юліана Захарієвича. Щоправда, дійшла вона до нас у дещо перебудованому вигляді, втративши вершечок, завдяки якому нагадувала середньовічну оборонну башту. У ній функціонує кафе-бар «Вежа» з оглядовим майданчиком нагорі, звідки можна оглянути красу Стрийського парку та прилеглих вулиць.
Кіоск містечка Рудки
Праворуч на куті зберігся кіоск цегельні містечка Рудки Самбірського району, який досі не відреставрований, на відміну від своїх побратимів і чекає свого часу… Колись на кіоску красувався герб Абданк і напис: RUDKI “Cegielnia parowa FELICJA”.
Тут на Східних торгах була представлена цегельня “Феліція” в Рудках, названа на честь жінки, що поєднала родини Фредрів і Скарбеків – Феліції-Марії Щепанської. Цікаво, що її першим чоловіком був Андрій-Максиміліан Фредро, кузен митрополита Андрея Шептицького, а другим – Олександр Скарбек, родич творця львівського театру Марії Заньковецької, дружина якого пішла до драматурга Олександра Фредра і стала бабусею митрополита Андрея.
Скансен
Музей під відкритим небом «Шевченківський гай», мабуть, знають всі. А кому відомо, де у Львові був найперший скансен, тобто музей просто неба? Саме тут, на Крайовій виставці, у верхній частині парку, від головної алеї до вулиці Стрийської і від станції дитячої залізниці аж до Академії сухопутних військ ім. Сагайдачного!
На відкритому просторі були розкидані хатки з різних регіонів Галичини, що творили мальовниче село, був тут український павільйон в народному стилі, а родзинкою стала справжня гуцульська церква! Її спорудили гуцульські майстри, спеціально викликані до Львова, без жодного цвяха, планів і креслень, на подив місцевих архітекторів. Коло церкви стояв хрест, біля якого сидів лірник і грав народні пісні.
Після проведення виставки гуцульську церкву перевезли до села Красів Миколаївського району, де вона досі дивує своєю красою і величністю.
Павільйон “Підкова”
Ліворуч за кінотеатром на місці площі був найбільший павільйон Східних торгів, що вражав своїми розмірами і формою. Посередині підносилася височезна скляна вежа найвідомішої лікеро-горілчаної фабрики Бачевських.
Той самий Станіслав Лем писав про неї:
«Стрийський парк мав плутану топографію, а ще багатообіцяюче сусідство виставкового терену Східних Торгів. Узимку та влітку над ним панувала вежа Бачевського, чотирикутна, зусебіч викладена рядами повних кольорових пляшок. Мене страшенно цікавило, чи там справжній лікер, а чи тільки фарбована вода, але цього ніхто не знав».
Вежа Бачевського — це був оригінальний виставковий павільйон, який звела Фабрика Бачевських, що виробляла тоді понад 100 видів алкоголю (хлібна горілка, коньяки, лікери) та вважалася однією з найбільших мануфактур Галичини.
У радянський період в павільйоні «Підкова» проводилися сільськогосподарські та інші виставки. На превеликий жаль, 1980 року “Підкова” вщент згоріла… За дивним збігом обставин, того дня були навчання пожежників, тому вони їхали дуже довго і приїхали без води… У павільйоні “Підкова” у цей час проходила виставка дорогих і рідкісних меблів, а в сусідньому кінотеатрі йшов сеанс кінофільму…
На жаль, врятувати “Підкову” не вдалося. Але її обриси ми бачимо й досі навколо пам’ятника “Українському футболу”, хоча насправді перший футбольний матч в Україні 14 липня 1894 року між командами Львова і Кракова відбувся не тут, а на стадіоні, що був ближче до станції дитячої залізниці “Сонячна”. Тривав найперший матч з “копанки” або “копаного м’яча”, як його у нас називали, лише 6 хвилин до першого гола, який забив 16-річний львів’янин, гімназист Володимир Хомицький.
Веселе містечко
Але й це ще не все, адже поряд стояла парашутна вежа, а ще, за спогадами С.Лема:
“За територією Східних Торгів простягалось одне з найпрекрасніших для мене місць у світі — Веселе Містечко. Там були каруселі, фунікулер, палац із духами, бочка сміху і навіть іще цікавіші атракціони. Наприклад, шкіряний бовван, якому треба було загатити в писок, а силомір одразу показував потужність удару у відповідних одиницях виміру. А ще блошиний цирк, де блохи не з власної волі тягали мініатюрні екіпажі та карети. А ще таємничі кіоски й кабінети. В одному з них, коли ми завітали туди з батьком, роздягалася нечувано дебела пані — не з метою стриптизу, а щоб продемонструвати нам багатство феноменального татуювання, яке прикрашало її з голови до ніг. У час демонстрації цікавих сцен на животі батько занепокоївся, а коли пані пішла далі, я встиг побачити лише краєчок якогось оригінального пейзажу, бо мене силоміць витягли за двері.”
Також у Стрийському парку є ресторан-«барабан» «Супутник», найдовша в місті липова алея, унікальна алея платанів, що полюбляють теплий південний клімат і є рідкісними для Львова… Але рослини Стрийського парку – це тема вже іншої статті.
Славетний стадіон
За станцією дитячої залізниці “Сонячна” колись був розташований славетний український стадіон “Сокола-Батька”, де впродовж 1911-39 років відбувалося багато українських заходів, змагань та здвигів. Саме на тому місці 1894 року відбувся перший футбольний матч в Україні. Загалом в цьому районі було 3 польські стадіони і один український, але після масштабної акції 1933 року “Українська молодь – Христові”, в якій взяв участь Митрополит Андрей Шептицький, поляки стурбувалися і вирішили відібрати територію під аеродинамічний інститут, який так і не був збудований. У пам’ять про стадіон 2022 року частину вулиці Козельницької, від Центру ім. Митрополита Андрея Шептицького до вулиці Стрийської, перейменували на вулицю Сокола-Батька.
Роль в історії Львова
Підсумовуючи вплив Галицької Крайової виставки, варто процитувати міісцеву газету «Kurjer Lwowski», яка так охарактеризувала позитивні наслідки Виставки:
“Песимісти забралися зі Львова, втекли перед електричною колією, перед електричним світлом, перед тим усім, що виставка породила” .
Завдяки Крайовій виставці та Східним торгам Львів став відомим у світі містом, про нього писала не лише австро-угорська, а й закордонна преса, також вони сприяли збільшенню кількості інвестицій у Галичину загалом і Львів зокрема, завдяки чому він став неймовірно красивим та привабливим містом. А Стрийський парк і досі вабить до себе людей і є одним із найулюбленіших парків львів’ян.