Україна може пишатись своїми громадянами. Українці зробили значний внесок у світову скарбницю винаходів, змінивши наш світ на краще. Чимало винахідників є вихідцями зі славної Галичини. Саме львівські вчені винайшли гасову лампу, вакцину від тифу, запустили повітряну кулю на рідкому паливі, провели першу операцію на шлунку… Перший громадський парк та перша броварня України теж були відкриті у Львові, пише сайт ilvivyanyn.com. Варто пригадати й ті винаходи вихідців з міста Лева, які менш відомі широкому загалу. А також поговорити про сучасні розробки львів’ян, які вже встигли підкорити світ.
Легендарна гасова лампа
Мабуть, найвідомішим винаходом Львова є гасова лампа. У 1853 році, коли люди втомилися жити під тьмяним світлом свічок, у львівській аптеці “Під золотою зіркою” винахідники Ігнатій Лукасевич та Ян Зех придумали лампу на основі згоряння гасу. Світло від цієї лампи дорівнювало силі двадцяти свічок. Львівським винаходом почали користуватись не лише в Україні, а й у всій Європі. Особливого схвалення гасова лампа отримала від лікарень. Медики почали проводити операції під яскравим світлом нових лам, що врятувало не одне життя.
Винаходи Яна Щепаника
Неодноразово у майстерню творця гасової лампи Ігнатія Лукасевича прибігав Ян Щепаник. Хлопчина з дитинства цікавився винаходами. Після закінчення львівської гімназії продовжив навчання у Кракові. Вже під час роботи викладачем фізики Ян Щепаник на уроках багато експериментував і нотував результати у свій блокнот.
Серед перших винаходів львів’янина – система автоматичного ткацтва. Його удосконалений ткацький верстат лише за кілька годин міг зіткати гобелен із кольоровим малюнком. Попередні ж версії верстатів справлялись з цим завданням за тижні. Оскільки в цей час серед поціновувачів гобеленів був навіть імператор Австро-Угорщини, винахід Яна Щепаника приніс йому славу та гроші.
У 25 років Щепаник запатентував у Великій Британії та США телектроскоп – прообраз кольорового телебачення. Серед винаходів талановитого українця – фотоскульптор (прообраз 3D-принтера), три моделі кінокамер та проєкторів для кольорової фотографії. 1925 року Щепаник зняв процес хірургічної операції. Фільм був кольоровим і дуже чітким. Це була революція у кіноіндустрії. Український вчений багато винаходів присвятив кольоровій фотографії та кольоровим фільмам та їх озвучці.
Проте винаходи українця були різноманітними. Одним зі знакових для армії творінь Щепаника став бронежилет. Саме бронежилет українського винахідника врятував свого часу короля Іспанії Альфонсо XIII від замаху.
Важко перерахувати усі винаходи талановитого галичанина. Лише офіційно Щепаник є автором понад 50 винаходів, він зареєстрував 92 патенти у п’яти країнах світу. Проте насправді винаходів було значно більше. Але в останні роки життя вченому не вистачало грошей, аби закріпити патентні права в інших країнах. Ян Щепаник не отримав заслуженої слави за життя. І чимало його робіт копіювали інші вчені та видавали за свої під іншими назвами.
Цікаво, що після смерті Щепаника знайшли його нотатки, в яких йшлося про дирижаблі, підводні човни та літаками з рухомими крилами. Прикро, що багато технічних записів українця знищили німецькі окупанти, а те, що вдалося зберегти, згоріло під час Варшавського повстання.
Сучасні винаходи: гнучкий суперконденсатор
Американський журнал “R&D Magazine” у 2011 році опублікував рейтинг топ-100 досліджень року. Приємно, що серед кращих винаходів був також гнучкий тканинний суперконденсатор, який винайшли вчені Львівської політехніки. Цей, наче непримітний, на перший погляд, чорний килимок – це компактна автономна система енергозабезпечення. Він працює на сонячній батареї. Перевагою пристрою є те, що він гнеться і кріпиться практично до будь-якої поверхні.
Цікаво, що ідея і перші розробки даної технології виникли в університеті “Львівська Політехніка” ще у 1990-х рр., а у 2000-х винахід почали розвивати разом з Тайванським науково-дослідним інститутом.
Гнучкий суперконденсатор можна використовувати у побуті. Наприклад, його можна прикріпити на туристичний намет. Впродовж дня енергія буде накопичуватися і згодом її можна буде використовувати для приготування їжі за допомогою електроприладів та для обігріву намету. Зрештою, якщо збільшити потужність суперконденсатора, то можна буде опалювати й житловий будинок.
Тож на даний час винахідники працюють над тим, аби зробити пристрій потужнішим. А ще прагнуть, щоб на його основі гнучкого суперконденсатора зробити гнучкий світловипромінювальний пристрій, тобто спеціальний матеріал, який буде випромінювати світло. Такі спеціальні костюми будуть заряджатись від сонячної батареї вдень, а вночі світитимуться. Їх може використовувати, наприклад, поліція. А також такий винахід буде корисним для рекламних вивісок.
Гідрогелеві пов’язки
З початком війни в Україні з 2014 року українські винахідники працюють над військовими розробками, над удосконаленням сфери протезування та медичних засобів, які б рятувати життя нашим мужнім захисникам. Львівські вчені розробили надзвичайно корисну річ для передової, де точаться запеклі бої й в польових умовах військовим медикам доводиться рятувати життя українським воїнам. Це гідрогелеві пов’язки, які використовують для лікування та профілактики опікових та вогнепальних ран. Під час розробки винаходу використовували нанотехнології, а саме вмонтували поліпропілен у воду.
Насправді над цим винаходом вчені працювали на кафедрі органічної хімії Львівської політехніки декілька років. І саме війна пришвидшила кінцевий етап реалізації винаходу. Пов’язку застосовують для лікування та профілактики вогнепальних та опікових ран.
Робот Jibo
У 2017 році всесвітньо відомий журнал TIME опублікував світовий рейтинг топ-25 винаходів року. Перше місце у цьому престижному рейтингу посів робот Jibo, якого представила львівська компанія Waverley Software.
Львів’яни винайшли робота, який буде не просто домашнім улюбленцем. Jibo – це радше друг чи особистий консультант. Він повністю адаптується під свого господаря, його звички та темп життя. Jibo – високотехнологічний робот, адже він здатний розпізнавати голоси, обличчя, відображати практичну будь-яку емоцію, запам’ятовувати жарти, реагувати на навколишні рухи й відповідає на побачене і почуте рухами та звуками. Він також може нагадувати про важливі події, давати поради, повідомляти новини та погоду, а також залюбки фотографує.
Придбати такого дивовижного особистого помічника можна приблизно за $900.
Лазерна лабораторія і нанолазер
Львів’янин Ярослав Гліницький навчався у Львівській політехніці (кафедра лазерної техніки). Аби розширити коло своїх наукових досліджень він поїхав до Італії, де працював над дисертацією про розробки нових методик обробки поверхонь на нанорівні. Гліницький розробив тонкий та надзвичайно точний лазер, що працює на рівні молекул та атомів і він здатен змінювати властивості поверхні якого-завгодно предмета. Цим унікальним проєктом українця зацікавились і в США, і в Катарі. Проте львів’янин хотів працювати над своїм винаходом в Україні, але щоб відкрити лабораторію слід було мати 1 мільйон доларів.
Колеги Ярослава Гліницього порадили йому взяти участь у престижному конкурсі науковців Falling Walls Lab. Завдяки своїм унікальним відкриттям вчений виграв український етап конкурсу та поїхав до Берліна на фінальний етап змагань. Там українського вченого запримітила IT-компанія SoftServe. Президент компанії Кріс Бейкер пообіцяв профінансувати розробки українця і переконав залишитися в Україні.
Тож у Львові у 2019 році відкрилась лабораторія Novinano. Завдяки лазеру Гліницького поверхня не намокає і відштовхує лід. Це допоможе авіабудівним компаніям боротись із проблемою зледеніння літаків.
Також нанолазер використовується у медицині. Адже оброблені лазером Ярослава Гліницього імпланти значно швидше приживаються до кісток, а також м’яких тканин. Окрім того, немає подразнення та крововилив.
Нанолазером талановитого львів’янина зацікавилась навіть компанія Apple.