Львів’янин Олег Скавиш є п’ятдесятим українцем, чиє ім’я занесене до славнозвісної Книги рекордів Гіннеса. Потрапити до найсильніших світу цього йому допомогли надміцні зуби. Адже силач без проблем підіймає зубами гирі, стискає арматуру, тягне вози, буси, трамваї, літаки та навіть кораблі. Чим здобув собі прізвисько Тягнизуб. А в повсякденному житті Олег Скавиш працює лікарем-педіатром (ендокринологом) у Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі у Львові. Про шлях до світової Книги рекордів, лікарську практику та життя рекордсмена під час війни читайте у нашому матеріалі на сайті ilvivyanyn.com.
Олег Скавиш зізнається, що про славу силовика ніколи не мріяв. З дитинства хотів стати лікарем-ветеринаром. Але в 10 класі дізнався, що ветеринарам часто доводиться робити евтаназію, тобто присипляти тварин вічним сном. Оскільки дуже любив тварин, зрозумів, що не зможе проводити такі процедури. Тож вирішив стати педіатром.
З чого почалось захоплення силовими вправами…
З дитинства Олежик ріс маленьким худорлявим хлопчиною. Ніяким спортом не займався і жодних унікальних здібностей в собі не помічав. В 19 років вирішив записатись у спортзал, щоб трішки збільшити м’язову масу. Олегу сподобалось тягати залізо, з кожним днем занять він відчував себе сильнішим. Окрім того, хлопець з дитинства був заворожений цирковим світом, особливо тамтешніми унікальними силачами. Тож коли відчув за своїми плечима певну міць, почав задумуватись, що б такого цікавого він би міг показати світові. Почав пробувати виконувати різні старовинні силові трюки. Знав, що у кожного силача є якась своя особлива фішка. Потрібно було знайти свою. Знайшов інформацію, що силачі, які мали міцні зуби, підіймати ними важкі предмети. Вирішив ризикнути та підняти гирю. Після того, як це йому без проблем вдалося, покликав сусіда Сашка, щоб збільшити підіймальну вагу. Обмотав його навколо пояса мотузкою і підняв зубами.
“І я, і Сашко дуже здивувались, – згадує Олег Скавиш. – Тоді я зрозумів, що у цій сфері можна розвивати свої здібності”.
Тож у 2011 році львівський силач почав займатись тягнизубзтвом. Так і отримав своє псевдо Тягнизуб. Спершу потягнув автомобіль, далі був бус, львівський Чудо-потяг…
У 2012 Олег Тягнизуб здобув перший рекорд України, протягнувши зубами вагон львівського трамвая, який важив 19 тонн 750 кілограм.
Силач Книги рекордів Гіннеса
У жовтні 2018 року львів’янин Олег Скавиш встановив світовий рекорд. На узбережжі Чорного моря на Одещині лікар-силовик протягнув зубами корабель «Верещагіно» вагою 614 тонн на відстань понад 16 метрів.
Щоправда, досягти рекорду Тягнизубу вдалось із другої спроби, адже під час першої на заваді став вітер, який зносив судно вбік.
”Все вдалося, – сказав Олег Скавиш під гучні оплески публіки. – Хоча було непросто».
Ще б пак, подібного трюку ще не вдавалось зробити жодному силовику у світі.
Вручення диплома Олегу Скавишу відбулось в Одесі.Тягнизуб став ювілейним п’ятдесятим українським рекордсменом-стронгменом, ім’я якого було урочисто записано у Книгу рекордів Гіннеса.
На сьогодні у силовій скарбниці львівського силача 16 рекордів України та 1 світовий.
Досягнувши силового олімпу у вигляді зафіксованого рекорду Гіннеса Олег Скавиш не збирається зупинятись на досягнутому.
“Завжди є до чого прагнути і я маю ідеї як перевершити власні досягнення”, – наголошує Тягнизуб.
Проте свої плани український стронгмен воліє мовчати.
Благодійність
Олег Скавиш розповідає, як одного дня зрозумів, що кожен його виступ і навіть тренування викликають чимале зацікавлення в громадськості. Тож він вирішив проводити показові виступи заради благодійності. Наприклад у Львові рекордсмен зубами протягнув карету “швидкої допомоги” з десятьма дітьми всередині. Такий незвичайний перфоманс був проведений, аби привернути увагу громадськості до вакцинації від поліомієліту.
Львівський лікар-силач також тягнув зубами карету швидкої під стінами Верховної Ради у 2017 році, аби «Протягнути» реформу на голосування. За словами організаторів акції реанімобіль символізував пакет законопроектів, необхідних для реалізації медичної реформи. А пан Олег уособлював український народ, що чекає на зміни й готовий докладати надзусиль для їх впровадження.
У 2018 році Олег Скавиш встановив черговий рекорд України з перетягування надважких транспортних засобів. Цього разу на аеродромі «Цунів» він потягнув зубами літак АН-2 з 14 курсантами, загальною вагою 5 тонн на відстань 4 метри 94 сантиметри.
Рекордсмен наголосив, що своїм рекордом прагне привернути увагу громадськості до проблем безпритульних собак в Україні.
Разом із друзями Олег Скавиш організував благодійний марафон «#разом_потягнемо», щоб збирати гроші на допомогу важкохворим дітям. За словами Тягнизуба це сполучна ланка між його лікарською професією та захопленням силовими видами спорту.
Життя рекордсмена під час війни
24 лютого 2022 року Олег Скавиш добре пам’ятає. Як і щоранку, збирався на роботу до лікарні. Коли ж почув про початок повномасштабного вторгнення, відразу побіг у госпіталь, бо розумів, що медичний фронт під час війни дуже важливий. Медик загадує, що у той злощасний ранок Західноукраїнський спеціалізований центр, де він працює, на повну готувалася приймати пацієнтів, у приймальному відділенні навіть укомплектували міні операційну, якщо раптом привезуть важко. Також перевіряли стан бомбосховища, завозили мішки з піском, аби обкладати вікна.
Олег Скавиш розповідає, що в перші дні повномасштабного вторгнення до медустанов Львова цілими поїздами відправляли дітей, які лікувалися від онкозахворювань у східних областях України. Бувало, що маленьких пацієнтів разом з їхніми родинами розміщували у лікарні. Адже люди були налякані, розгублені.
Щоправда, дякуючи партнерам з країн ЄС багато хворих дітей перевозили на лікування за кордон. Адже на той момент ніхто не знав, чи ті нелюди не доберуться і до Львова.
Також львівський силач Олег Скавиш долучився до спільного проєкту UNICEF та освітньої платформи, метою яких була допомога родинам з дітьми, які втекли від окупації та ракет російських загарбників на Львівщину.
Мобільні бригади спеціалістів за участю лікаря, психолога та соціального працівника приїжджали у місця, де мешкали внутрішньо переміщені особи.
“Ми мали з собою все, аби надати першу медичну допомогу на місці, – розповів Олег Скавиш. – Якщо ми знали, що там є немовлята, то везли з собою підгузки, іграшки та інші необхідні речі».
Олег Скавиш близько двадцяти років працює педіатром у Західноукраїнському спеціалізованому дитячому медичному центрі, тож досвід лікування дітей та знаходження із ними спільної мови у нього чималий. Проте доводилось лікувати дітей, які втікали від бомбардування. Тут допомагав лікар-психолог.
Тягнизуб каже, що одного разу вирішив показати трюк дітям після огляду. Це дуже втішило малюків, а одна з дівчаток-переселенок натомість продемонструвала лікарю вміння ставати на шпагат.
А ще одного разу медик-рекордсмен показав своїм маленьким пацієнтам відео, як він тягне зубами корабель. Тож не дивно, що до такого лікаря навіть стривожені жахіттями війни діти охоче йшли на огляд. Щоправда, дітей Олег Скавиш зубами не підіймати, щоб не налякати.