Українська фехтувальниця Яна Шемякіна – гордість Львова та всієї України. Вона – вихованка львівської школи фехтування, заслужений майстер спорту України та володарка першого для України олімпійського золота у фехтуванні в особистих змаганнях. Поруч із яскравою спортивною кар’єрою, Шемякіна будує і щасливе сімейне гніздечко. Цьогоріч Яна народила третю донечку. Про шлях до спортивних висот, спорт під час війни та особисте життя олімпійської чемпіонки читайте у нашому матеріалі на сайті ilvivyanyn.com.
Біографія чемпіонки
Яна Володимирівна Шемякіна народилась у Львові 5 січня 1986 року. Юна львів’янка з дитинства захоплювалась спортом.
Спершу хотіла стати лижницею. Але після важкої травма ноги, довелось забути про лижі. Тож Яна мусила обирати інше захоплення. Щоправда, на фехтування Шемякіна потрапила випадково. Коли дівчині було 11, подружка попросила разом із нею записатись на фехтування. Проте подрузі цей вид спорту не сподобався, вона перейшла на легку атлетику. А Шемякіна залишилася підкорювати шпагу і відтоді почався її шлях у спорті.
Яна Шемякіна закінчила Львівське училище фізичної культури. А далі – Львівський державний університет фізичної культури. Стала аспіранткою рідної альма-матер.
Першим наставником майбутньої чемпіонки був заслужений тренер України Андрій Орликовський. Під його керівництвом у 2002 році Яна Шемякіна стала переможницею першості світу серед кадетів. У 2004, 2005 – чемпіонка Європи серед юніорів.
У 2005 році Яна також була першою в особистому заліку і бронзовою призеркою у командних змаганнях чемпіонату Європи. А у 2007 році Шемякіна стала дворазовою чемпіонкою Всесвітньої універсіади у Бангкоку.
На Універсіаді-2009, що проходила у Белграді, українська фехтувальниця здобула золоту медаль. Цього ж року вона стала бронзовою призеркою на чемпіонаті Європи.
Проте найбільше спортивне досягнення у житті Яни Шемякіної відбулась 30 липня 2012 року на XXX Олімпійських іграх у Лондоні. У фінальному поєдинку під час додаткового часу українка перемогла німкеню Брітту Гайдеманн і здобула золоту медаль ювілейної олімпіади.
“Виграти олімпійську медаль — це круто! А точніше, виграти золоту олімпійську медаль! – каже Яна Шемякіна. – Пам’ятаю детально цей день від ранку і до вечора. Почувалася тоді непереможною, адже багато років, присвячених спорту, принесли свій результат! Мрії збуваються тоді, коли віриш і багато працюєш».
А працювала Шемякіна для перемоги насправді дуже багато. Іменита фехтувальниця наголошує, що у спорті найголовніше — це працелюбність:
“Тренуватися потрібно кілька разів на день, шість разів на тиждень. А також слід забути про особисте життя і відмовитися від багатьох речей. Але й після цього можливо програти. А ще найголовніше — це віра в Бога”.
Коли Яна привезла до рідного Львова золоту медаль, Львівська міська влада привітала олімпійську чемпіонку і подарувала трикімнатну квартиру. А тодішній міністр молоді та спорту Ігор Жданов нагородив Шемякіну орденом «За заслуги» II ступеня.
У лютому 2013 Яна Шемякіна знову виборола золото на міжнародному турнірі серії Гран-прі, який відбувався в Угорщині. У фіналі Шемякіна зійшлась у вирішальному поєдинку з росіянкою Ганною Сивковою і впевнено перемогла її.
Напередодні ще одна іменита українська фехтувальниця Ольга Харлан здобула перемогу в Гран-прі, що проходив у Франції. Тож дві українські шпажистки очолили світовий рейтинг Міжнародної федерації фехтування.
У 2014 році Яна Шемякіна дещо збавила оберти. На чемпіонаті Європи у чвертьфіналі поступилася Сімоні Герман лише на одне очко, що завадило здобути медаль. Проте вже у липні цього ж року таки виборола бронзу на чемпіонаті світу, що відбувся у Казані. Але командні змагання українські фехтувальниці на цій арені завершили лише на 9 місці.
Значно краще команда шпажисток з України показала себе у липні наступного 2015 року. На чемпіонаті світу, що проходив у Москві збірна України, яку представляли Шемякіна, Пантелєєва, Кривицька та Почкалова вибороли бронзові медалі.
На Олімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро Яна Шемякіна захищала звання олімпійської чемпіонки в особистих змаганнях. Першу гру українка виграла, залишивши позаду американку Кортні Герлі. Проте у другому поєдинку Шемякіна поступилась шпажистці з Японії Нодзомі Сато з рахунком 8:11. А в командних змаганнях Яна Шемякіна разом з Ксенією Пантелєєвою, Оленою Кривицькою та Анфісою посли лише восьме місце.
Така гнітюча поразка дещо вибили Шемякіну зі спортивної колії. Яна взяла перерву до сезону 2019 року. Старт чемпіонату світу, що відбувався у Будапешті, був вдалим для команди українських фехтувальниць, дівчата вийшли у півфінал. Проте далі поступились росіянкам та італійцям. Такий результат не дозволив збірній України, разом із Яною Шемякіною вибороти командну ліцензію на Олімпійські ігри в Токіо.
Проте ця невдача не зламала Шемякіну, вона вирішила продовжувати спортивну кар’єру, на відміну від своїх колег по команді. У командних змаганнях на чемпіонаті Європи, що проходили в Анталії, разом із трьома дебютантками континентальних турнірів Яна Шемякіна виборола бронзову медаль. Ця медаль стала п’ятою в історії українського фехтування серед жінок та першою з 2005 року, коли Шемякіна також була у складі команди, яка здобула бронзу.
У 2022 році Шемякіна здобула бронзу на чемпіонату Європи в командній грі.
Особисте життя
25 травня 2013 року Яна Шемякіна стала на рушничок щастя з фехтувальником у минулому, тренером, а тепер бізнесменом Олегом Лопатенком. Пара познайомилась у спортзалі на тренуваннях. Олег відразу намагався підтримувати колегу, подругу, а згодом і кохану Яну. Був із нею поруч на найвідповідальніших змаганнях.
У серпні 2017 у пари народилась двійня.
“Сьогодні найщасливіший день у моєму житті, – написала Яна в соцмережах. – На світ з’явилися дві мої донечки. Дякую Господу Богу за такий подарунок”. Дівчаток назвали Даринкою та Серафимою.
Коли Шемякіна виграла золоту олімпійську медаль, в одному з інтерв’ю вона порівняла радість перемоги на Олімпіаді з радістю материнства. Проте тоді у Яни ще не було дітей. А коли чемпіонка народила двох донечок, то сказала, що це відчуття неможливо ні з чим порівняти.
“Олімпійське «золото» – це окрема історія, захоплива і приємна. Але до почуттів мами не дотягує”, – наголосила щаслива матуся.
Яна Шемякіна зізналась, що з народженням дітей життя кардинально змінюється: все починає крутитися навколо новонароджених крихіток:
“Діти займають весь час. Коли кажуть, як важко з однією дитиною, я усміхаюся: спробували б ви з двома”.
Проте залишати спортивну кар’єру з народженням донечок Яна навіть не думала. Фехтувальниця зізналась, що їй дуже часто сняться фехтування. Під час декрету завжди стежила за змаганнями, вболівала за рідною командою. І вже думала про той день, коли повернеться до тренувань. Тож коли дівчатка підросли, Яну Шемякіну знову радо зустріли в українській команді фехтувальників.
У травні 2023 року у подружжя Шемякіної-Лопатенко народилась третя дівчинка.
“Мій Всесвіт! Моя україночка! Моя третя донечка!”, – підписала у соцмережі це фото щаслива мама.
“Думала, що в нас народиться хлопчик, — зізналась багатодітна олімпійська чемпіонка. — Коли ж дізналася, що буде дівчинка, то дуже зраділа”.
Адже, за словами Яни, дівчинці буде комфортно рости зі старшими сестричками.
Подружжя назвало новонароджену донечку досить символічно.
“Вирішили з чоловіком назвати доньку Вікторія, бо впевнені у перемозі України у війні з російськими загарбниками”.
Життя під час війни
“24 лютого 2022 року ми прокинулись о 5 ранку від вибухів над головою!, – написала Яна Шемякіна на своїй сторінці у соцмережі. – Це підло – вночі, коли всі сплять і безпорадні! Це так страшно! Не знаєш, що робити! Куди бігти? В що одягати дітей? Що брати?”.
Зібравши в кулак емоції та страхи, олімпійська чемпіонка долучилась до спортивного фронту в боротьбі з російськими спортсменами. Шемякіна назвала огидним під час війни в Україні рішення Міжнародної федерації фехтування допустити представників Росії та Білорусі до змагань:
“Усі вважають, що спорт поза політикою, хоча насправді в Росії, напевно, відсотків 90 спортсменів, а то й більше під погонами у спецслужбах чи армії”.
Також Яна заявляла, що колишній голова міжнародної федерації росіянин Усманов та його гроші мають чималий вплив у міжнародному фехтуванні.
Шемякіна також наголосила, що з початком війни принципово ніколи не буде говорити російською, хоча виховувалася у російськомовній сім’ї.
“Вдома ми спілкувалися російською. До 3-го класу я навчалася у російській школі, – розповіла Яна. – У мене було дві рідних мови. Українською я розмовляла у магазині та з подругами, а російською – з батьками”.
Тоді раділа, що знає дві мови й вміє читати та писати українською і російською без помилок. Проте після лютого 2022 року олімпійська чемпіонка принципово відкидає російську.
“Були на змаганнях у Туреччині й мені кажуть “Спасибо”. Я перевиховую їх і кажу: “Не спасибо, а дякую”.
Війна вплинула і на спортивне, і на особисте життя відомої спортсменки. Шемякіна прийняла рішення народжувати третю донечку у більш спокійній Польщі. Деякий час жила з донечками у Катовіце. Зізнається, що було нелегко, адже прибули туди не як біженці, власним коштом оплачували квартиру. Другим випробуванням стало подолання мовного бар’єра.
“Поляки цінують свою мову і наполягають, щоб в їхній країні іноземці вивчали польську. А ще нелегко жити на відстані з чоловіком. Ми зустрічалися, але нечасто, бо наш тато лишився в Україні”.
Проте сильний спортивний характер Шемякіної здатен перебороти усі труднощі. У декреті Яна уже нетерпляче чекає дня, коли повернеться до тренувань.
“Можливо, встигну здобути олімпійську ліцензію. Головне — влізти у фехтувальний костюм”, – сміється чемпіонка.
Шемякіна наголошує, що її участь в олімпійських іграх залежатиме і від того, чи дозволять російським та білоруським спортсменам виступати в Парижі.
“Хай там як, але я налаштована боротися за олімпійські ліцензії так відчайдушно, як це роблять наші воїни на фронті”, – впевнено заявляє українська фехтувальниця Яна Шемякіна.