Віктор Чукарін – один з найтитулованіших гімнастів світу. У його спортивній скарбниці – одинадцять Олімпійських медалей (сім з яких – золоті). Тричі він ставав абсолютним чемпіоном світу. Про Чукаріна складали легенди ще за його життя. Про таку популярність можна було лише мріяти. І це не дивно. Український гімнаст справді був і залишається унікальним феноменом у світі спорту. Його рекорд досі ніхто не може побити. Попри те, що на шляху до слави Віктора Чукаріна стояла страшна війна з катівнями та концтаборами, справжній чемпіонський дух вистояв усе. Після закінчення спортивної кар’єри легендарний атлет передавав свій неоціненний досвід через викладацьку діяльність у Львові. У місті Лева і знайшов свій вічний спочинок. Про терни до спортивних зірок, чемпіонські здобутки та особисте життя Віктора Чукаріна читайте у нашому матеріалі на ilvivyanyn.com.
Біографія чемпіона
Віктор Іванович Чукарін народився 9 листопада 1921 року на Донеччині. Батько майбутнього чемпіона був донським козаком, а мати – гречанкою. Невдовзі сім’я Чукаріних переїхала до Маріуполя. Саме у цьому приморському місті маленький Віктор пішов до школи.
З дитинства хлопець цікавився спортом, любив футбол, плавання, веслування. Спершу займався гімнастикою у дворі на перекладині. Далі продовжив тренування у шкільній секції під керівництвом Віталія Поповича.
Терор, голод, війна…
У 1930-х Україною покотився «великий терор», почались голодомори. У 1937 році батька Віктора – Івана Чукаріна репресували за те, що він у листі просив родичів з Румунії вислати бодай трохи їжі.
Закінчивши школу Віктор пішов навчатись до Маріупольського металургійного технікуму. Проте там юнак остаточно зрозумів, що хоче присвятити своє життя спорту. Тож подався до Києва, де вступив до технікуму фізичної культури.
Вже у 1940 році отримав звання «Майстер спорту», а також титул чемпіона України.
Проте з початком німецько-радянської війни Віктор Чукарін добровольцем пішов на фронт. Служив бійцем 1044 полку 289 стрілецької дивізії Південно-Західного фронту. Під час боїв під Полтавою отримав контузію та потрапив у полон, де пережив справжнісіньке пекло. Майбутній чемпіон пройшов через сімнадцять концентраційних таборів, не оминувши сумнозвісний Бухенвальд. Чукарін згадував, що на його очах проходили страшні катівні, масові розстріли. Люди втрачали свою подобу, у них забирати здоров’я, імена, прізвища, натомість викарбовували номер на руці. У Віктора Чукаріна це був 10491. Дух спортивного борця спонукали українця не здаватись, він понад десять разів намагався втекти з ув’язнення, про усі спроби були марними. Але навіть у такому пеклі спортсмен знаходив те, чим можна було забутись бодай на хвилину. Він спостерігав за німецькими наглядачами, які часом хвалились один перед одним вмінням виконувати всілякі гімнастичні трюки. Адже до війни Німеччина була першою в гімнастиці, тож для німців це був ледь не національний вид спорту.
В останні дні страшної війни полонених, серед яких був і Чукарін, відправили на замінованій баржі у море. Це мав бути квиток в один кінець. Проте дивом їх врятували англійці, що пропливали поруч. Попри нестерпні випробування, Віктору вдалось повернутись додому у листопаді 1945. Щоправда, мати не впізнала на порозі змарнілого сина, який схуд до 40 кілограмів. Лише після того, як побачила його шрам з дитинства заплакала та обняла рідну дитину. Але все це не зламало міцний спортивний дух майбутнього чемпіона. Тож він вирішив продовжити навчання.
Львів у житті майбутнього чемпіона
У вересні 1946 року Чукарін приїхав до Львова, аби вступити до Інституту фізичної культури. Чому ж він обрав саме Львів, місто, що було так далеко від дому? Віктор сподівався на підтримку проректора – колишнього викладача Київського технікуму фізкультури Абрама Ліпмана. Завдяки титулу майстра спорту, Чукаріна, звісно, прийняли до вишу. Проте прижитись на новому місці було непросто. Попри інтенсивні тренування, юнаку доводилось підробляти вантажником та двірником.
Перші спортивні досягнення Віктор Чукарін показав у 1946 році на чемпіонаті СРСР зі спортивної гімнастики, щоправда, посів там лише 12 сходинку. Проте вже наступного року на тому ж турнірі піднявся вже до п’ятого місця. А у 1948 році Віктор Чукарін у свої 27 років вперше стає чемпіоном СРСР у вправах на брусах. Саме бруси були його улюбленим місцем для гімнастичних вправ ще з дитинства. Тож не дивно, що колеги-гімнасти дали чемпіону прізвисько «Брусевич».
1949 Віктор Чукарін стає вже абсолютним чемпіоном СРСР і зберігає цей почесний титул впродовж наступних двох років. Тож прізвище Чукарін було у всіх на устах. Йому не було рівних у світі – впевнений, технічний, а яка фігура…
1951 року чемпіон Віктора Чукаріна нагородили званням заслуженого майстра спорту СРСР.
Всесвітня слава
Всесвітню славу Чукарін здобув на Олімпійських іграх 1952 року, що проходили у Гельсінкі. Перша у житті олімпіада для українського гімнаста стала золотою. Віктор Чукарін здобув золото у командному заліку та став переможцем в абсолютній першості. А також іменитий гімнаст з України виборов золоту медаль за вправи на коні та в опорному стрибку, а ще дві срібні медалі отримав за вправи на улюблених брусах та кільцях.
У цьому ж році популярний німецький журнал назвав Віктора Чукаріна найкращим гімнастом світу. На підтвердження цього звання у 1954 році український гімнаст вперше став абсолютним чемпіоном світу.
Наступна олімпіада, що проходила у Мельбурні 1956 року стала для 35-річного Чукаріна справжнім викликом. Попри сильних суперників з Японії, Віктор здобув золото у командному заліку та переможцем в абсолютній першості. «Брусевич» не міг не вибороти золоту медаль на улюблених брусах. А ще Чукарін зачислив до командного рейтингу «срібло» у вільних вправах і «бронзу» у вправах на коні. Суперники українця з Японії від неочікуваності вигукнули: “У нього неможливо виграти!”.
У 1957 році Віктора Івановича Чукаріна нагородили найвищим на той час орденом Леніна.
Викладацька робота у Львові
1963 Віктору Івановичу дали звання доцента кафедри гімнастики. А наступного року він отримав звання судді міжнародної категорії.
У 1971 році поважний доцент Чукаріна обрали завідувачем кафедри гімнастики Львівського інституту фізичної культури.
У 1972 Віктор Чукарін став заслуженим тренером України та тренером олімпійської збірної СРСР зі спортивної гімнастики. Проте саме цього року збірна СРСР на чемпіонаті Європи виступила із провалом. Тож тренера потрапив до списку персон нон грата для радянської влади й вже не запрошувався до Москви.
Проте за час викладацької та тренерської діяльності у Львові Віктор Чукарін створив у виші власну школу гімнастики та виховав цілу плеяду іменитих спортсменів, серед яких чемпіон Олімпійських ігор у 1980 Богдан Макуца. Серед вихованців Чукаріна – понад двадцять майстрів спорту.
Славнозвісному чемпіону Віктору Чукаріну до Львова приходили листи від шанувальників з усього світу. Про великого львів’янина писали книги та газети, йому присвячували поштові марки, листівки та конверти.
Смерть чемпіона
Помер Віктор Чукарін у Львові 25 серпня 1984 року. Поховали іменитого спортсмена на Личаківському цвинтарі. На могилі всесвітньовідомого чемпіона встановили бронзовий пам’ятник авторства скульптора Якова Чайки. Цілком виправдано, що бронзова постать гімнаста зображена у момент переможного завершення виступу на його улюблених брусах.
Особисте життя
Дружина Віктора Чукаріна Клавдія Зайцева (16 грудня 1919 – 1 жовтня 2011) також була гімнасткою. Молоді спортсмени познайомилися у Санкт-Петербурзі під час змагань. Це не було кохання з першого погляду. Довгий час вони спілкувались як колеги та друзі. Проте тривале знайомство врешті переросло у дещо більше… І у 1948 році гімнасти одружилися у Львові. Дружина Чукаріна теж була тренером. Після закінчення спортивної кар’єри, Клавдія Іванівна багато років працювала у львівській дитячо-юнацькій спортивній школі, готувала майбутніх спортсменів.
Подружжя Чукаріних виховувало трьох дівчаток — найстаршу Інну (від першого шлюбу Клавдії), а двох спільних — Вікторію (1950 р.н.) та Ольгу (1954 р.н.). Зростаючи у чемпіонській родині, дівчата теж кохались у спорті. тож не дивно, що Ольга та Вікторія стали майстрами спорту з художньої гімнастики. А найстарша Інна вийшла заміж за відомого плавця зі Львова Георгія Прокопенка.
Вшанування пам’яті чемпіона зі Львова
Всесвітньо відомого чемпіона Віктора Чукаріна шанували в Україні та далеко за її межами. Ще за життя українського гімнаста у міста і Домбостон (Німеччина) тамтешні поціновувачі таланту Чукаріна заснували музей на честь видатного спортсмена.
Проте найбільше талановитого львів’янина вшановували у рідному місті гімнаста. На фасаді рідної альма-матер Чукаріна – Львівському університету фізичної культури встановили пам’ятну таблицю.
Також у Львові традиційно щороку проходять змагання відкритого Кубка міста Лева, пам’яті олімпійського чемпіона Віктора Чукаріна.
А ще у 1984 році одну з вулиць у Сихівському районі Львова назвали ім’ям Чукаріна. Є вулиці Чукаріна й у Маріуполі.
