9 Лютого 2026

Коні, пісня та свіже повітря — найкращий рецепт відновлення для душі та тіла

Related

Мистецтво романтичного зізнання: Як висловити почуття на День закоханих

День святого Валентина — це особлива нагода, коли атмосфера...

8 Березня 2026: топ актуальних ідей подарунків для найдорожчих жінок

З наближенням весни питання вибору ідеального презенту стає дедалі...

Чіп-тюнінг Stage 1 для дизеля: як прибрати «затуп» педалі газу та заощадити на пальному

Сучасні дизельні двигуни мають колосальний потенціал, який часто буває...

Share

На схилах гір мальовничого Розточчя, у селі Рокитне, що неподалік Львова, часто можна почути стукіт копит та відгомін патріотичної пісні. Це отець Ігор Войтович із любителями кінних мандрівок спішать верхи на зустріч пригодам. У пана отця свій погляд на духовне виховання. Не лише словом, але й ділом він лікує душі та тіла своїх гостей: за допомогою коней, доброго слова та мандрівок посеред казкової природи. Ігор Войтович запрошує до себе хворих діточок на кінно терапію, військових на реабілітацію та психологічне відновлення та всіх, хто любить коней, у цікаву мандрівку, пише сайт ilvivyanyn.com.

З чого все почалось…

Священник Ігор Войтович двадцять років служить Богові та настановляє людей на добрі справи. Довгий час він гартував свій характер у степах на півдні України. Повернувшись з сім’єю в батьківське село Рокитне, отець Ігор започаткував свою справу Shenkel, яка постала з великої любові до коней.

«Любов до коней зародилась у дитинстві, — розповідає Ігор Войтович. — Але насправді ця пристрасть до коней іде по генах. Адже мої предки по батьковій лінії мали багато коней. Мій дід був помічником віта в Золочівському повіті в міжвоєнні часи».

Отець Ігор каже, що відчуває неабияку внутрішню силу коней, яка лікує.

«Коли важко на серці, можна підійти до коня і просто обійняти. Його сила і внутрішній спокій передаються людині, — каже він. — У конях є те, чого часто бракує людям. Кінь не зрадить, просто так не копне, не відкине й не збреше тобі. Безслівне спілкування з конем заворожує й очищає. Таке відчуття, що відбулось оновлення зсередини, відчуваєш себе чистим листком. Це спілкування на якомусь вищому духовному рівні. Коли хочеться відпочити від буденних переживань, сідаю на коня і мчу в поле чи ліс, де нікого нема, де можна відверто поговорити з Всевишнім».

Коні – пристрасть сімейна

У любові до коней та рідного краю отець Ігор виховує і своїх п’ятьох синів. Усі хлопці хвацько їздять верхи, навіть найменший, якому лише сім. Сини також допомагають батькам доглядати за кіньми. Адже утримувати скакунів — справа нелегка. Їх потрібно нагодувати, помити, розчесати, прибрати за ними.

Дружина пані Ігоря спершу не поділяла його захоплення кіньми. Боялась сісти верхи. Але коли нарешті наважилась, то полюбила цих благородних тварин усім серцем. Тепер залюбки може перегнати верхи галопом навіть чоловіка. 

Ігор Войтович плекає любов до старожитностей, до історії та козацтва. Якось навіть знявся зі своїми кіньми у патріотичному фільмі. Вчить синів стріляти з луків, які сам виготовляє. Стріляють, їдучи галопом на конях, як це робили в давнину козаки.

“У наш час воїнів потрібно виховувати з колиски, — переконаний отець Ігор. — Так і роблю зі своїми синами».

На фото: Ігор Войтович з дружиною та сином.

Окрім того, отець Ігор проводить патріотично-просвітницькі табори для дітей, де юні любителі пригод вчаться їзди на конях, співають патріотичні пісні, розмовляють на духовні теми. 

Реалізовані проекти та плани на майбутнє 

Планує пан отець організовувати реколекції у форматі кінних походів і для дорослих. А поки проводить кінні прогулянки для всіх охочих. Гості можуть обрати маршрут своєї мандрівки. Наприклад, прогулянка на конях до стародавнього городища XI-XII ст., де вершники зможуть оглянути залишки оборонних валів, пройти по них вздовж хребта гори та насолодитись спокоєм прадавнього лісу. Також пан Ігор пропонує маршрут, що проходить біля озера, де мешкають бобри. А від озера вгору веде чудова серпантинна дорога через листяний ліс. Цікавим є також маршрут до джерела, збагаченого сріблом, біля якого місцеві мешканці спорудили невелику капличку та облаштували місце відпочинку із мінібасейном. І не варто оминати увагою кінну прогулянку через Завадівський заказник, де мандрівники виїдуть на Вовчу гору. Дороги на цьому маршруті просторі, тож можна спробувати верхову їзду риссю.

Якщо ж ви маєте бажання сповна насолодитись спілкуванням з мальовничою природою та прекрасними скакунами, Ігор Войтович може запропонувати дводенну мандрівку з козацькою кашею на вогні, патріотичними піснями біля ватри та ночівлею посеред поля.

“У поході навчу розпалювати вогнище старовинним методом, без допомоги сірників, – наголошує пан Ігор. – А також заспіваю козацьких пісень, розкажу цікаві історичні факти та легенди про тутешні краї”.

Взимку отець Ігор організовує співочий марафон «Козацька коляда на конях». Колядники в українських строях їдуть верхи селами Розточчя і дарують людям неповторні емоції у різдвяні свята”.

Окрему нішу в кінній справі Shenkel займає реабілітація хворих дітей. Адже кінна терапія відома своїми цілющими властивостями з прадавніх часів. 

А також пан отець запрошує в гості ветеранів війни на безкоштовні заняття з верхової їзди. Він запевняє, що навіть короткочасне спілкування з конями дарує спокій та рівновагу зраненій душі та тілу.

“Сьогодні кожен з нас мусить допомагати нашим захисникам, – запевняє священник Ігор Войтович. – Коні здатні допомогти із фізичною та психологічною реабілітацією. Мій товариш, який уже багато років живе з високою ампутацією ноги, регулярно приїздить у Shenkel. Їзда верхи допомагає укріпити м’язи та відновити психологічний стан. Спілкування з конями може змінити людину, оздоровити її. Варто лише довіритись коневі та відпустити усі тривожні думки заради внутрішнього спокою”.

Отець Ігор наголошує, що кінні прогулянки будуть цікавими і для тих, хто ще не сидів у сідлі, і для досвідчених вершників.

“Спробуйте себе в поході, де нема обмеженого простору манежу, а лише природний зв’язок із конем та мальовничим навколишнім світом, – каже засновник Shenkel. – Усі маршрути є круговими, тобто повертаємося в точку старту іншими дорогами. Щоб мандрівки були яскравими та пізнавальними, я розповідаю короткі історії, факти, легенди про місця, через які ми проїжджаємо. З кожної прогулянки ви отримаєте чудові фотографії та фізично-емоційний релакс. Потрапляючи сюди, ви дуже швидко забуваєте, що знаходитесь лише за 20 км від Львова. Розточчя – це тихий куточок з надзвичайними, неміськими краєвидами та цікавим і корисним дозвіллям. Завітавши у цю природну казку бодай один раз, ви неодмінно захочете втікати сюди знову і знову!”

....... . Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.