Через журнал “Грішниця” Муніципальний мистецький центр звинуватили у поширенні порнографії. Адже справжнє блюзнірство розмістити в центрі культурного міста у мистецькому центрі еротичний журнал. Самвидав знаходився у мистецькому центрі вже пів року, але на нього звернули увагу лише віднедавна. Фотографиня Олена Кавкун висловила обурення на своїй сторінці в соцмережі. На її думку, такому журналу не місце у мистецькому центрі. Мистецький центр – це основа розвитку культурного соціуму, але аж ніяк не оселя для порнографічного чи еротичного контенту. Далі на ilvivyanyn.com.
Що каже поліція?
Заступник керівника патрульної поліції Львова Максим Підболячний, проаналізувавши дописи в Фейсбуці, зазначив, що велика кількість користувачів соцмережі сказали, що “це справа смаку, але межа не перейдена”.
7 із 10 львів’ян вважають цей журнал пропагандою роспусти та поширенням порнографії. Це не є мистецтвом, адже у самвидаві зображуються дівчата в вульгарных позах, піднімаються теми, яким не місце у мистецьких просторах.
Що це за журнал?
Цей продукт створила фотографка із Луганська, який називають еротичним арт-зіном. Як сказала Julie Poly, авторка журналу, він є “з нотами порнографії”.
Пропаганда неприродньо надмірно вираженої сексуальності не має торкатися мистецьких центрів. Це місце культури, саморозвитку, естетичного розвитку особистості. Молодь активно відвідує різного типу мистецькі центри та арт-простори. Свідомі та дбайливі батьки не хочуть щоб їхні діти-підлітки мали доступ до такого “арт-зіну”. Ляна Мицько, яка є керівницею цього центру, зазначила, що адміністратор завжди дбає, аби цей журнал не потрапив до рук дітей. Як зазначила Л.Мицько, в центрі є безліч літератури еротичного характеру, але ця дискусія виникла чомусь лише через цей зін.
Як зазначила правова компанія Prima Veritas, цей журнал є в герметичному пакуванні, розповсюджується виключно особам, які досягли віку 18+.
Зазначимо, що з 2003 року в Україні діє закон “Про захист суспільної моралі”, а розповсюдження порнографії карається статтею 301 Кримінального кодексу України.
Культурне середовище має бути безпечним простором для різного віку осіб, зокрема для підлітків та дітей.
