28 Травня 2022

Відома людина з невідомим ім’ям

Related

Бруно Шульц: трагічна історія життя письменника зі Львівщини

Надзвичайно загадковою є постать Бруно Шульца, твори якого досягли...

Енергія для захисників: як львівські волонтери виготовляють енергетичні батончики

Львів’янка Віра Попович – дизайнерка. Вона вирощує у великих...

Де краще робити МРТ у Львові?

Вважається, що томограф був винайдений у 1973 р. З...

Обличчя львівського боксу

Україна подарувала світу багато талановитих боксерів, серед яких такі...

Share

На превеликий жаль багато прізвищ відомих лікарів, митців, військових та представників інших професій лишаються поза увагою широкого загалу та істориків. Серед таких постатей й лікар Фелікс Сельський. Далі на ilvivyanyn.

Навчання та політика

Майбутній лікар народився у с.Колодниця Стрийського повіту, 2 грудня 1852 р. Сельський навчався у дрогобицькій та львівській гімназіях, вступив на медичний факультет Віденського університету, який закінчив у 1880 р. Перебуваючи у Відні, Сельський входив до складу студентського товариства “Січ”, а згодом й очолив товариство. Він брав участь у приготуванні підручника з анатомії українською мовою.

Портрет Ф. Сельського

Через Сельського українські радикали, що знаходились за кордоном, передавали до Галичини літературу та фінансову допомогу. Сельський був знайомий з Михайлом Драгомановим та Іваном Франком. Під псевдонімом Іван Бойчук, Сельський видавав статті в молодіжних львівських часописах “Правда” і “Друг”, приймав участь у приготуванні до друку політичного часопису “Громада”.

У червні 1877 р. відбулись події, які позначились й на житті Сельського. Силовики Австро-Угорщини арештували Івана Франка, Остапа Терлецького, самого Сельського, Болеслава Вислоуса, Яна Гласко, Едмунда Бжезінського та інших осіб. Так, українські та польські соціалісти співпрацювали та підтримували один одного. При обшуку, у помешканні Сельського поліція знайшла соціалістичні брошури О.Терлецького, листи, статті.

Судовий процес тривав у Відні та Львові. Сельському закидали зв’язки з соціалістами та М.Драгомановим, зберігання забороненої літератури. Сельський також критикував видання “Просвіти” через те, що у журналі не було інформації про новітні досягнення в галузі науки та техніки. Сельський визнав зв’язок з соціалістами. Сельський отримав місяць ув’язнення, повернувся до Відня, продовжив діяльність у “Січі”.

Ремесло лікаря та нові політичні горизонти

Сельський після здобуття диплома у Відні проходив акушерсько-гінекологічну практику у Віденській клініці проф. Рудольфа Хробака та робота асистентом у відомого професора Карла Рокітанського в шпиталі Марії-Терези у Відні. У 1884 р. Сельський повернувся до Галичини де продовжив займатись медициною, однак приватною, оскільки через судимість не міг працювати на держслужбі. 

Сельський займався приватною практикою, працював судовим лікарем, у 1899 р. із групою львівських лікарів взяв участь в організації та відкритті безкоштовної поліклініки. Слід вказати на те, що у зазначений період медицина не була доступною для усього населення. 

Сельський видавав наукові праці з акушерства та гінекології. Він працював над розробкою української медичної термінології, був дійсним членом НТШ. Сельський приділяв велику увагу оперативним методам лікування різноманітних патологій матки. Він розробив спеціальний пристрій для підтримки ніг в сіднично-спинному положенні при гінекологічних операціях. Сельський також розробив спеціальний шприц, для внутрішньоматкового введення ліків

Спеціальний шприц Сельського

У 1890 р. Сельський взявв участь у створенні Русько-української радикальної партії (РУРП). Він належав до “старих” радикалів, які на мерше місце висували національні ідеї та соціалізм. Його однодумцями були Іван Франко, Михайло Павлик, Остап Терлецький та інші. У 1899 р. у РУРП відбувся розкол, на її уламках виникли нові партії, серед яких була й Українська соціал-демократична партія, куди увійшли також М.Ганкевич, Ю.Бачинський, Р.Яросевич та інші. У 1990 р. Сельський став головою львівської секції Товариства галицьких лікарів.

 Окрім медицини та політики, Сельський був членом/головою товариства “Народна торгівля”, був депутатом міської ради (медична комісія). У 1912 р. він став одним із співзасновників спілки “Світанок кінематографічний”, метою якої було розвиток кіно у Львові. На вул.Академічній 8, у власному будинку, Сельський відкрив кінотеатр. Далі Сельського обрали до Найвищої Ради Здоров’я у Відні, він отримав орден Франца Йосипа.

вул. Академічна 8

У 1914 р. Сельський вийшов на пенсію, оселився у маєтку на території Долинського повіту. Проте й на пенсії Сельський продовжував займатись медициною – надавав медичну допомогу селянам, приймав важкі пологи у жінок, консультував та роздавав літературу усім тим, хто бажав вчитись на лікаря. Помер лікар у 1922 р., був похований у каплиці поблизу маєтку. Однак у роки Другої світової війни його будинок згорів, рештки були просто викинуті з могили. Та Сельський залишив по собі чималий спадок – численні праці, учнів та врятовані життя.