У ніч з 3 на 4 липня 1941 р. у Львові, що перебував під нацистською окупацією, трапилась жахлива подія – німці розстріляли десятки відомих науковців. Серед загиблих був й всесвітньо відомий стоматолог Антоній Цєшинський, пише ilvivyanyn.com.
Освіта
Майбутній медик народився 31 травня 1882 р. у м.Олесниця, на території сучасної Польщі. Хлопець навчався у гімназіях Познані та Бидгоща. Ще у шкільні роки Антоній багато читав, захоплювався біологією та хімією.
Після здобуття освіти у гімназії, Цєшинський вступив на зуболікарський факультет Мюнхенського університету. Далі молодий медик навчався на медичному факультеті згаданого вишу. Паралельно із навчанням, Антоній стажувався у кращих фахівців Берліну, працював асистентом в Інституті одонтології університету Мюнхена (1905–1913). у 1913 р. він став доктором медицини, захистивши працю “Про здійснення поза щелепних рентгенівських знімків”.
Робота у Львові
Після того як у 1913 р. Цєшинський захистив свою роботу, він здобув велике визнання в медичних колах, отримав кілька привабливих запрошень на роботу. Серед таких пропозицій було запрошення очолити завідувача кафедри стоматології у Львівському університеті.
Після прибуття до Львова, Цєшинський одразу розпочав бурхливу діяльність, займався створенням Стоматологічної амбулаторії при медичному факультеті. До початку Першої світової війни, амбулаторія фактично перетворилась на найбільший на теренах Східної Європи стоматологічний інститут.
З початком війни, Цєшинський організував в установі осередок Червоного Хреста, адже серед військових та цивільних була величезна кількість хворих та поранених. Після того, як Львів опинився під окупацією російських військ, стоматолог евакуювався до Відня, де заснував відділення щелепно-лицевої травматології та стоматологічну поліклініку для біженців з Польщі. Лікар мав величезний практичний досвід.
Коли російські війська покинули місто, відомий медик знову повернувся до Львова, очолював “Загальні університетські лекції” у Львівському університеті. Коли у місті спалахнули бої між поляками та українцями, Цєшинський організував Санітарну службу та пункти для поранених. Після завершення протистояння, Антоній повернувся до роботи у Стоматологічний інститут. Останній, у 1927 р. трансформувався у Стоматологічну клініку. Професор Цєшинський був завідувачем кафедри діагностики, обирався й деканом медичного факультету.
Рентгенівські знімки
Значну увагу у своїх медичних дослідженнях Антоній приділяв рентгенології. У 1907 р. вийшла піонерська праця стоматолога “Атлас радіологічний стоматологічних знімків”, в якій професор сформулював правила ізометрії в стоматологічній радіології. за допомогою цього методу вдалось виявити справжню довжину кореня зуба, що було справжнім проривом у стоматології.
Свої результати багаторічної роботи Цєшинський опублікував у підручнику “Курс стоматології необхідний для практикуючого лікаря”, що побачив світ у 1926 р. Антоній розробив методику здійснення рентгенівських знімків зубів та ротової порожнини. Стоматолог вирахував кути, під якими слід робити знімки зубів, аби отримати якісну картину, не спотворену тінями чи світлом.
Пошук анестезії
Цєшинський чудово розумів те, що лікування (та особливо видалення) зубів – надзвичайно болісний та неприємний процес для пацієнтів. Щоб полегшити страждання останніх, професор розробляв дієву анестезію. Так Антоній запропонував уводити ін’єкцію новокаїна з адреналіном для нижнього альвеолярного нерва. Задля лікування невралгії троїстого нерва, вчений пропонував вводити ін’єкцію алкоголю в вузол Гассера. Професор прагнув подолати страх перед лікуванням зубів у своїх пацієнтів. Адже відомо що стоматологи, в якості знеболювального, використовували різноманітні наркотичні речовини.
Водночас Цєшинський зазначав, що новокаїн має багато побічних ефектів – призводить до підвищення артеріального тиску, негативно впливає на роботу серця та нервової системи. Усі свої напрацювання Антоній випробував на власному організмі. Стоматолог прагнув винайти універсальні голки для анестезії.
Цєшинський був автором цілої низки технічних удосконалень. Це і касети для стереоскопічних фотографій, позаротовий фототримач, тримачі внутрішньоротової плівки, лінійки для прямого відліку відстані між плівкою та вогнем ковпачки з пластиною, що полегшує установку основного радіуса для типових зображень черепа.
Учасник різних організацій та автор багатьох праць
Операційна практика Цешинського включала перидонтальну хірургію й хірургію абсцесів та флегмон ділянки голови та шиї. Так, він був одним із співавторів радикальної гінгівектомії (Цешинського–Відмана–Неодіне–Ноймана).
Окрім того що Цєшинський проводив кропітку роботу у рентгенології та розробці анестезії, він видав чимало друкованих праць, був редактором “Слов’янської стоматології” та “Квартальника стоматологічного”. Вчений був засновником єдиного у Речі Посполитій часопису “Польська Стоматологія”, де висвітлювались важливі питання у галузі стоматології. Усього у науковому доробку професора понад 380 праць, включаючи понад десяток монографій. Праці Цєшинського виходили багатьма мовами.
За вагомий внесок у розвиток стоматології у 1936 р. Антоній Цешинський отримав найвищу нагороду для стоматологів – Золоту медаль і диплом нагороди ім. В.Міллєра, що присуджувалася Міжнародною федерацією стоматологів (Federation Dentaire Internationale). Варто зазначити, що стоматолог був удостоєний Золотого Хреста за заслуги, який він отримав у 1939 р.
Вченого неодноразово обирали головою Львівського товариства стоматологів. Він був членом різних міжнародних організацій, таких як Інтернаціональна Федерація дантистів. Лікар часто відвідував Краків, Париж, Нью-Йорк, Буенос-Айрес та багато інших міст, виступав на конференціях та симпозіумах. Ще у 1913 р. Цєшинський створив Союз Слов’янських стоматологів у Парижі. Він прагнув популяризувати стоматологію, зробити її доступною для усіх верств населення.
Загибель
Друга світова застала відомого професора у Львові. Коли Львів перейшов під контроль СРСР, Цєшинський продовжив працювати в університеті та клініці, став членом-кореспондентом АМН СРСР. Його обрали депутатом Львівської міської ради. Поряд з іншими польськими науковцями (включаючи Казимира Бартеля), Цєшинський відвідав Москву. Через це його згодом нещадно критикували.
Візит Антонія до Москви став однією з причин того, що у 1941 р. нацисти внесли стоматолога до списків польської інтелігенції, що співпрацювали з більшовиками. У 1939-40 рр. ніхто не знав, що у червні 1941 р. німецькі війська розпочнуть масштабний наступ проти СРСР і дуже швидко увійдуть у Львів. Не знав цього й Цєшинський.
Відомий стоматолог не зміг уникнути страшної участі. Його, та багато інших науковців арештували. У ніч з 3 на 4 липня 1941 р. Цєшинського та інших науковців розстріляли на Вулицьких пагорбах у Львові. Відомого профессора не врятували його слава та наукові досягнення.
Щороку у Львові вшановують пам’ять розстріляних науковців. Водночас справа Цєшинського продовжує розвиватись. Стоматологи вдосконалили методику, яку винайшов відомий вчений. Його з впевненістю можна назвати одним із найвидатніших стоматологів світу.
