Олімпійські ігри – це не просто змагання, а свято спорту, де збираються найкращі атлети з усього світу, щоб продемонструвати свою силу, витривалість і майстерність. Це випробування не лише фізичних можливостей, а й сили волі, наполегливості й прагнення до перемоги, пише сайт ilvivyanyn.com.
Серед численних учасників олімпіади особливо виділяються львів’яни, які своїми здобутками довели, що Львів – це не лише місто з багатою історією та культурою, але й кузня справжніх чемпіонів.
Сьогодні ми хочемо розповісти про чотирьох видатних спортсменів з нашого міста, які своїми силами, талантом і наполегливою працею проклали шлях до олімпійського п’єдесталу. Їхні історії – це не просто розповіді про змагання, це історії про подолання себе, про віру у мрію і про те, що завдяки наполегливій праці й щирому прагненню до перемоги можливо здолати будь-які вершини.
Георгій Прокопенко
Георгій Якович Прокопенко – народився 21 лютого 1937 року в місті Кобеляки, Полтавська область, помер 5 травня 2021 року у Львові. Був видатним українським плавцем. Він винайшов сучасний стиль плавання брасом з «пізнім» вдихом. Георгій був заслуженим майстром спорту СРСР, п’ятикратним чемпіоном і багаторазовим рекордсменом СРСР.
Він виступав у складі збірної СРСР протягом 13 років. У 1964 році він чотири рази встановлював світові рекорди у плаванні брасом на 100 метрів (двічі), на 220 ярдів і в комбінованій естафеті 4×110 ярдів. Також він став срібним призером на Олімпіаді в Токіо в 1964 році.
У період з 1962 по 1964 роки Георгій одинадцять разів встановлював європейські рекорди у плаванні на 100 і 200 метрів брасом, а також у комбінованій естафеті 4×100 метрів. Він став чемпіоном Європи у плаванні на 200 метрів брасом у 1962 році, а у 1966 році виграв Чемпіонат Європи на дистанціях 100 і 200 метрів брасом. За свої досягнення був нагороджений медаллю ‘’За трудову доблесть’’.
Після війни у 1946 році Георгій разом з родиною переїхав до Львова. У 1951 році він почав займатися плаванням.
Спочатку Георгій навчався у Львівському технікумі зв’язку, а потім продовжив навчання у Львівському державному інституті фізичної культури, який закінчив у 1959 році.
У 1958 році він здобув свою першу велику перемогу, вигравши на дистанції 200 метрів у Баку.
У 1960 році Георгій вперше став чемпіоном СРСР, що дало йому право поїхати на літні Олімпійські ігри до Риму, де він посів десяте місце.
У 1964 році він двічі встановив новий світовий рекорд на дистанції 100 метрів брасом, перевершивши досягнення знаменитого американського плавця Честера Ястремські, рекорд якого тримався з 1961 року. Саме в цьому році Георгій отримав свою найважливішу медаль – олімпійське срібло, майже у 28 років.
У 1966 році на Чемпіонаті Європи в голландському Утрехті Георгій двічі посів перше місце, підтверджуючи свою репутацію найкращого брасиста континенту.
Сергій Тарновський
Сергій Тарновський – українець молдавського походження, народився 24 червня 1997-го року у місті Львів. Веслувальник.
З рідним братом займався у ДЮСШ ‘’Буревісник’’ у Тернополі. Здобув бронзову медаль на Чемпіонаті Світу в Мілані 2015 року – це була його перша нагорода.
На Олімпійських іграх 2016 року в Ріо-де-Жанейро Сергій Тарновський брав участь у змаганнях з каное-одиночок на дистанції 1000 метрів. Він виграв третій кваліфікаційний заплив і у фіналі здобув бронзову медаль, яка стала першою для Молдови на цих Олімпійських іграх.
Проте 18 серпня 2016 року було оголошено, що його допінг-проба виявилася позитивною, через що його позбавили медалі.
Тарновський подав апеляцію до Спортивного арбітражного суду, але 11 липня 2018 року суд відхилив апеляцію і відсторонив його від змагань на 4 роки.
Після чотирирічної перерви Сергій повернувся до змагань у вересні 2020 року на Кубку світу з веслування на байдарках і каное й відразу здобув золоту медаль на дистанції 1000 метрів.
Всього Сергій володіє такими нагородами:
Олімпійські ігри:
- Дискваліфікація, Ріо-де-Жанейро 2016, каное-одиночка, 1000 м
- Бронза, Токіо 2020, каное-одиночка, 1000 м
Чемпіонат світу:
- Бронза, Дуйсбург 2023, каное-одиночка, 500 м
- Золото, Галіфакс 2022, каное-одиночка, 5000 м
- Бронза, Мілан 2015, каное-одиночка, 1000 м
Чемпіонат Європи:
- Срібло, Москва 2016, каное-одиночка, 1000 м
- Срібло, Познань 2021, каное-одиночка, 500 м
- Срібло, Мюнхен 2022, каное-одиночка, 500 м
Європейські ігри:
- Бронза, Краків 2023, каное-одиночка, 500 м
Чемпіонат світу серед студентів:
- Золото, Бидгощ 2022, каное-одиночка, 1000 м
- Золото, Бидгощ 2022, каное-одиночка, 500 м
- Золото, Бидгощ 2022, каное-одиночка, 200 м
Станіслав Горуна
Станіслав Горуна – львівський каратист у категорії до 75 кг, власник бронзової медалі за участь ХХХІІ Олімпіади у Токіо. Він переміг у Чемпіонаті Європи у 2021 році та здобув перемоги на Всесвітніх іграх 2017 року і Європейських іграх 2019 року. У 2014 році Станіслав завоював бронзу на Чемпіонаті Світу. Також він тричі перемагав на турнірах K1 Premier League у 2013, 2014 та 2017 роках і шість разів ставав чемпіоном України з карате. Крім того, він багато разів здобував срібні та бронзові медалі на Чемпіонатах Європи.
Станіслав народився 1 березня 1989 року у Львові. Батько з матір’ю були підприємцями. Горуна навчався у середній школі № 53.
2011 року закінчив юридичний факультет Львівського національного університету й до сьогодні займається, крім спорту, адвокатською практикою.
З самого раннього дитинства пробував себе у тхеквондо, а у віці 13-ти років почав заняття з карате – його тренером був Антон Нікулін.
Станіслав Горуна – це в першу чергу спортсмен, котрий став першим українським каратистом, який виборов медаль на Чемпіонаті світу у 2014 році. А вже у 2020 на Літніх Олімпійських іграх став бронзовим призером дійшовши до півфіналу.
Нижче перечислимо всі нагороди, що здобув Станіслав за роки кар’єри:
Олімпійські ігри:
- Бронза, Токіо 2020, куміте, 75 кг
Європейські ігри:
- Золото, Мінськ 2019, куміте, 75 кг
Всесвітні ігри:
- Золото, Вроцлав 2017, куміте, 75 кг
- Срібло, Бірмінгем 2022, куміте, 75 кг
Чемпіонати світу:
- Бронза, Бремен 2014
Чемпіонати Європи:
- Золото, Пореч 2021, куміте, 75 кг
- Срібло, Ізміт 2017, куміте, 75 кг
- Срібло, Темпере 2014, куміте, 75 кг
- Бронза, Ізміт 2017, куміте, команда
- Бронза, Новий Сад 2018, куміте, 75 кг
- Бронза, Новий Сад 2018, куміте, команда
- Бронза, Гвадалахара 2019, куміте, 75 кг
- Бронза, Пореч 2021, куміте, команда
Інші змагання:
- Бронза, Герцег Нові 2013, European Championship by Regions, -75 кг
- Золото, Сараєво 2011, European university Championship, -75 кг
Прем’єр-Ліга (K1 Premier League):
- Бронза, Париж (Франція) 2019, -75 кг
- Бронза, Париж (Франція) 2018, -75 кг
- Золото, Стамбул (Туреччина) 2018, -75 кг
- Бронза, Дубаї (ОАЕ) 2018, -75 кг
- Бронза, Дубаї (ОАЕ) 2017, -75 кг
- Золото, Париж (Франція) 2017, -75 кг
- Бронза, Париж (Франція) 2015, -75 кг
- Золото, Париж (Франція) 2014, -75 кг
- Золото, Дортрехт (Нідерланди) 2013, -75 кг
- Срібло, Тюмень (Росія) 2013, -75 кг
- Золото, Франкфурт (Німеччина) 2013, -75 кг
- Срібло, Зальцбург (Австрія) 2012, -75 кг
Кубки світу:
- Золото, Ласко 2014, K1 World Cup, -75 кг
Алла Черкасова
Про Аллу ми вже згадували у іншій нашій статті присвяченій їй[посилання]. Алла Черкасова – це не просто спортсменка, це справжня зірка української боротьби! Її шлях до перемоги був нелегким, але завдяки своїй наполегливості й таланту вона здобула бронзову медаль на Олімпійських іграх 2020 року, а також стала золотою медалісткою кубку світу.
Алла народилась 5 травня 1989 року. У дитинстві вона, як і багато дітей, пробувала себе в різних захопленнях: дзюдо, танцях, тенісі, навіть ходила на театральний гурток. Проте нічого з цього не захопило її надовго.
Все змінилося, коли двоюрідна сестра, яка займалася боротьбою, почала показувати Аллі прийоми. Саме тоді, в юному віці, Алла відчула, що це її справжнє покликання.
З того часу вона присвятила себе боротьбі, тренуючись щодня й удосконалюючи свою майстерність. Її наполегливість і талант не залишилися непоміченими – Алла швидко стала однією з найсильніших борчинь України.
Алла володіє такими нагородами:
Олімпійські ігри:
- Бронза, Токіо 2020, до 68 кг
Європейські ігри:
- Бронза, Мінськ 2019, до 68 кг
Чемпіонати світу з боротьби:
- Золото, Будапешт 2018, до 68 кг
- Бронза, Москва 2010, до 67 кг
Чемпіонати Європи з боротьби:
- Золото, Бухарест 2019, до 68 кг
- Срібло, Белград 2012, до 67 кг
- Бронза, Рига 2016, до 75 кг
- Бронза, Новий Сад 2017, до 69 кг
- Бронза, Рим 2020, до 69 кг
Кубки світу з боротьби:
- Срібло, Тайюань 2009, до 63 кг
- Золото, Нанкін 2010, до 67 кг
Чемпіонати світу з боротьби серед юніорів:
- Бронза, Стамбул 2008, жіноча боротьба, до 59 кг
Заключні слова
Львівські спортсмени на Олімпійських іграх є живим доказом того, що наше місто виховало справжніх чемпіонів, культурних та історичних особистостей. Їхні досягнення на Олімпійських Іграх демонструють непохитну силу волі, наполегливість і прагнення до перемоги. Історії цих чотирьох видатних спортсменів показують, що талант, наполегливість і віра в мрію можуть перемогти будь-які перешкоди та досягти найвищих вершин. Львів пишається своїми чемпіонами, які прославляють наше місто на світовій спортивній арені.