25 Вересня 2022

Історія спортивного товариства «Сокіл» на Галичині

Related

Історія спортивного товариства «Сокіл» на Галичині

Спорт завжди був запорукою здорового способу життя. Тому спортивне...

Про популяризатора спорту на Львівщині Івана Боберського

Розвиток спорту в Україні мав свої особливості. Крім того,...

Розвиток фтизіатрії Львова в радянський період

В Інтернеті можна знайти інформацію, згідно з якою Галичина...

Історія розвитку спорту у Львові: перші товариства та види спорту

Спорт – це важливий компонент повсякденного життя людини, яка...

Про львівського футболіста Ростислава Поточняка

Футбол є  одним з найпопулярнішим видом спорту в світі...

Share

Спорт завжди був запорукою здорового способу життя. Тому спортивне виховання є важливою частиною педагогічної діяльності. Популяризація спорту в Галичині розпочалася активно впроваджуватися в кінці ХІХ – на початку ХХ століття. Саме тоді утворили перші спортивні товариства, такі як: «Сокіл», «Пласт», «Січ» та інші.

Відтак, розглянемо детальніше історію товариства «Сокіл», що розпочало свою діяльність у Львові. Далі на ilvivyanyn.com.

Як утворилося товариство «Сокіл»

Перше товариство «Сокіл» утворилося у 60-х роках ХІХ століття у Празі. Саме на теренах цієї країни інтелектуали вважали, що таке товариство потрібне для фізичного та духовного виховання чеської молоді. Крім того, товариство мало на меті згуртувати населення та розвинути національну свідомість.

Згодом подібні осередки товариства утворилися і в Польщі. Після цього поляки Людвіг Гонтельталь та Клеменс Жукотинський долучилися до створення першого «Сокола» у Львові. Це сталося у 1866 році. Однак це було польське товариство, що а не українське.

C:\Users\smail\Desktop\Сокіл_біля_Палацького.jpg
Товариство «Сокіл», 1912 / Вікіпедія

Перший український «Сокіл» започаткували у 1894 році. Ініціаторами створення організації стали члени двох львівських гуртків – «Академічне братство» та «Ватра». Керівником товариства став Василь Нагірний. 

Організатори, котрі створили «Сокіл», закликали суспільство долучитися до організації, що націлена гартувати і дух, і тіло української молоді. Крім  того, важливою метою створення товариства було патріотичне спрямування – ідея соборної України. Адже на той час діяльність «Соколів» в інших країнах була спрямована в основному на національне усвідомлення народу.

Перші збори товариства у Львові відбулися в будівлі «Бесіди» того ж 1894 року. Товариство було офіційно зареєстроване та розпочало свою активну діяльність. Загальні збори скликали один раз на рік, де вирішували важливі питання організації – обирали керівника, заступників, розглядали фінансування та планували майбутню роботу. 

C:\Users\smail\Desktop\cee88890-4db3-4b30-b74a-95345cd62834.jpg
Чота українських соколів на чолі з Іваном Боберським (у першому ряді перший зліва)  Львів, 1911 рік / Приватний архів Лесі Чабан – Фотографії Старого Львова

Товариство «Сокіл» мав свої символи – гімн, гасла, прапор, емблему. Гімн розпочинався таким рядком: «Соколи, соколи вставайте в ряди». А одне з найпоширеніших гасел звучало так: «В здоровому тілі – здоровий дух». Автором гімну вважається Ярослав Вінцковський.

На емблемі товариства був зображений сокіл з однойменним написом посередині, а на прапорі – лев. У 1909 році організація оновила свою назву на «Сокіл-Батько». Цікавим фактом є те, що спочатку селяни не дуже активно долучалися до товариства, адже така назва «сокіл» здавалася їм суто польською та не надто привабливою.

У 1911 році освятили та затвердили новий прапор товариства: лев, зображений на блакитному тлі – з одного боку, а з іншого – на червоному тлі Архангел Михаїл.

Діяльність товариства «Сокіл»

На початку ХХ століття товариство «Сокіл» розповсюджується по всій Галичині. Осередки організації відкривають не лише у Львові, але й в місцевих селах, а згодом – в іншим містах, що розміщені на заході України.

C:\Users\smail\Desktop\290c99f4-aac2-4fb1-b842-d5bd93202c58.jpg
Учасники «Сокола» / Міський медіа архів Центру Міської історії

У 1901 році керівником «Сокола» був Альфред Будзиновський, тоді ж до активної діяльності товариства долучися Іван Боберський. Останні написав та видав велику кількість праць щодо тіловиховання молоді. А саме: «Свобідні вправи для пожарних соколів», «Забави й гри рухові», «Правила до гаківки», «Копаний м’яч», «Нові шляхи до тілесного виховання» тощо. 

Крім того, Семен Горук видав «Порадник для Соколів та Січей», а також щороку під його керівництвом виходила брошура –  «Сокільський календар». Альфред Будзиновський працював над виходом інших важливих книг для товариства – «Пожарник» та «Туристка».

Учасники «Сокола» мали дотримуватися спортивного способу життя. Займатися різними видами спорту, відвідувати різні тематичні події та зібрання організації. Зокрема «соколята» займалися такими видами спорту, які часто називали українськими відповідниками: «копаний м’яч», «кошиківка», «стусан», «наколесництво», «лещатарство» (відповідно означають – футбол, баскетбол, бокс, велоспорт та лижний спорт).

Цікаво, що у 1902 році започаткували відділення «Сокола» і для жінок. Такий крок дозволив залучити до товариства ще більшу кількість населення.

Відтак, педагоги «Сокола» виховували молодь, яка дбала про тіло та власний саморозвиток, розуміла свою приналежність до українського народу та плекала ідею соборної України.

Товариство “Сокіл” / Локальна історія
.,.,.,.