Катерина Тарасенко, що евакуювалася ще у 2014 році на Львівщину з Алчевська (Луганщина), створила тут фермерське господарство з крафтовою продукцією. Далі на ilvivyanyn.
П’ять років разом з іншою тезкою вони розвивали «Козячу ферму двох Катерин». Тоді отримали грант від однієї з корпорацій, за його умовами, вони мали створити кооператив. Жінки зареєстрували «Карпатські ґазди». Проте потім їхня співпраця закінчилася.
Все спочатку у 63 роки
Катерина Тарасенко розповіла Zaxid.net, що 20 лютого господар козиної ферми із села Загірного Стрийського району Василь Загородний запропонував їй співпрацю. Тож у свої 63 роки Катерина разом із Василем відновила роботу кооперативу. Фермерське господарство запустили навесні 2022 року, попри війну та економічну нестабільність.
«Я вже 8 років тут. У мене вже в голові вклалося, що я без житла, на пенсії у мене малі шанси. Але людям зараз теж важко. І я стараюся їм донести, що життя з нуля можна почати», – розповідає Катерина Тарасенко.
Зараз у кооперативі 200 кіз, кучеряві свині породи мангалиця, 100 курей, бройлери. Ще планують завести качок, гусей і в’єтнамських свинок. Також на території кооперативу є 3 рибні ставки.
Жінка пригадує, що вперше приїхала у село у 56 років, до цього вона бачила сільських тварин лише на екрані телевізора чи з вікна машини. Але так їх полюбила, що фермерський бізнес зміг стати успішним.
Катерина, крім праці на фермі, має два сертифікати бізнес-тренера, тож охоче надає консультації, допомагає створювати бізнес-плани. Підбирає гранти, за якими переселенці можуть відновити чи заново почати власну справу. Крім того, вона є членкинею правління «Смак українських Карпат».
«Дах над головою» для переселенців
Окрім туристів, яким кооператив організовує екскурсії та інші вигоди, він також опікується переселенцями зі східних регіонів.
Неподалік від ферми, у смт Дашава Катерина з партнерами створила також центр для переселенців, який назвали «Дах над головою». З 1 березня тут почали приймати людей з гарячих точок.
Спершу приймали знайомих. А потім розмістили інформацію про центр на державному сайті «Прихисток», розповіли про нього волонтерам. Для переселенців створили всі умови.
Зараз там проживає 30 людей, раніше приймали навіть до 70. Люди радо допомагають господарям, аби віддячити, а ще відволіктися від тривожних новин з дому.
Сама Катерина розповідає, що в неї син зараз воює на Сході. Коли вона цілий день читає новини, то дуже піднімається тиск. Тому й важливо відволікатися заради власного здоров’я. Переселенці самі просять залучати їх до праці: прибирають, доробляють ремонт, закупляють продукти і готують їжу.
Власникам іноді важко впоратися з витратами. Проте їм допомагають волонтери і благодійні організації з-за кордону. Наприклад, чеська компанія забезпечила притулок новими розкладачками, матрацами, ковдрами, постіллю, подушками, посудом, побутовою технікою. Інтернаціональний медичний корпус дообладнує каналізацію, проводить гарячу воду. Знайомі і друзі з Німеччини, Польщі, Франції, Іспанії надсилають гуманітарну допомогу. Однак все одно потрібно сплачувати комунальні послуги та інші витрати, тому проживання в притулку зробили безкоштовним лише для дітей.
Жінка додає, що тут залишаються ті, кому просто-напросто нікуди вертатися. Проте вони все одно вірять у нашу перемогу й зберігають оптимізм.
