28 Березня 2024

Як на Львівщині святкували Великдень 100 років тому

Related

Водяний калорифер

Водяний калорифер є одним з найпоширеніших і найефективніших способів...

«Ва-банк у Харкові»: презентація 100-ї книги Андрія Кокотюхи

Відомий письменник-белетрист Андрій Кокотюха презентував ювілейну книгу «Ва-банк у...

Особливості ліжок із підйомним механізмом

Звичайно, кожен мріє обставити свою квартиру вишуканими меблями, здатними...

Як вибрати ідеальну дорожню шкіряну сумку для жінок

Вибір відповідної дорожньої сумки - це не просто питання...

Share

Для християн, незалежно від обряду, Великдень – найсвітліше та найбільше свято. Традиції його святкування формувалися століттями. Як готувалися до Великодня, проводили цей день та Обливаний понеділок 100 років тому на Львівщині, читайте на сайті ilvivyanyn.com.

Приготування до свята

Підготовчий період перед Великоднем завжди був особливим. Доктор історичних наук, старший науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України Микола Бандрівський розповів для Тvoemisto.tv, що перед Першою світовою війною напередодні Великодня галицькі газдині завжди мили вікна, білили хати, а ще хрести й фігури Матері Божої поблизу доріг. Крім того, прикрашали все квітами.

Щодо Великого посту, то 100 років тому львів’яни його дотримувались більш строго. Під час нього кожен готувався до зустрічі з Ісусом Христом. Великдень повинен бути чистим у всіх розуміннях, тож жителі Львівщини дбали не тільки, щоб душа була чистою, але й оселя, подвір’я тощо. Цікаво й те, як пекли паски: у цей час в домі не можна було сваритися і навіть думати про погане.

Львівський екскурсовод і краєзнавець Петро Радковець також додав, що таке приготування було певною магією. Тиждень перед Великоднем у всіх був повністю розписаним: треба було встигнути поприбирати, знайти всі рецепти, дрова для вудження м’ясного тощо. В чистий четвер замішували тісто й випікали паски. А в суботу робили крашанки, писанки та готували собі одежу до церкви.

Крашанки фарбували переважно в лушпиннi цибулi. Воно давало темно-червоний колір – символ крові Христа. Писанки писали не лише на курячих яйцях, але й яйцях перелітних птахів, бо вони восени відлітають у вирій, що є аналогом християнського раю.

День святкування

Іван Крип’якевич та Петро Радковець розповіли, що святкували Великдень у містах і селах дещо по-різному. Але похід у церкву, освячення пасок і ранкова трапеза, були майже однаковими. Зараз більшість святить паски в суботу, а 100 років тому це робили в неділю зранку, після Служби Божої. Вона тривала щонайменше 2,5 години. До церкви одягали найкращі сорочки та сукні.

Після Служби Божої всі розходилися по домах, де вся родина збиралась за одним столом. Трапезу починали зі свяченого яйця.

Львовознавець та історик Ігор Лильо додав, що в містах у Великдень, та й в інші свята також, тодішні багатії допомагали бідним, створювали фундації для допомоги.

Особливістю святкування цього дня в містах, а тобто й у Львові, з його слів, був карнавал. Його проводили одразу після Великодня. На ходулях по львівських вулицях ходили великани, вони показували сценки, відтворюючи різні біблійні історії. Також тоді запускали феєрверки. Іноді в натовп кидали хліб, булочки, ковбаси, які видавала міська влада.

Обливаний понеділок

Здавна вважається, що вода в обливаний понеділок цілюща й приносить щастя та здоров’я. Проте, 100 років тому цей день виглядав дещо по-іншому, ніж зараз. Тоді легенько кропилися водою, щоб очиститися, але не обливалися з відра чи шланга.

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.