Фотовиставка «Гуцулія» у музеї «Тюрма на Лонцького» – це роботи про повсякденне життя на Гуцульщині, створені отцем Андрієм Афтанасом, настоятелем храму Різдва Богородиці у Щирці, учасником багатьох міжнародних виставок і конкурсів та володарем різних нагород. Більше на ilvivyanyn.com.
Отець Андрій Афтанас збирав матеріал для виставки трохи більше ніж три роки, коли подорожував українськими Карпатами. Фіксуючи на камеру краєвиди і життя людей «на рівні хмар», митець намагається донести до глядачів своє бачення краси світу. Головна його ідея – перенести на фотографії самобутність та автентичність простого життя на Гуцульщині.
Усі 80 робіт виконані унікальною технікою цианотопії, якій вже понад 150 років. Це давній спосіб виготовлення світлин, що вимагає копіткої праці й неабиякого рівня майстерності.
Як розповів фотограф журналістам NTA, кожна робота наявна лише в одному екземплярі, а її створення іноді займає цілий день. Це оригінальне цифрове зображення, яке обробляють, кадрують та оплівковують. Потім фото переносять на акварельний папір та наносять світлочутливий шар. Після цього фото промивається, тонується, а лише тоді його архівують, тобто лакують. Лакування відбувається за допомогою натурального бджолиного воску з додаванням олії.
«Ця виставка розкриває цінність нашої самобутності. Саме тієї самобутності, проти якої зараз заповзявся агресор, який намагається знищити не просто нашу людність, а нашу самобутність», – каже завідувачка експозиційно-виставкового відділу музею «Тюрма на Лонцького» Вікторія Садова.
Кошти з продажу фотоальбому – на потреби ЗСУ
Результати своїх творчих експериментів митець підсумував у авторському фотоальбомі «Цианотипія. На рівні хмар. Гуцулія», що також представлений на цій виставці. Там вміщена сотня світлин різного жанру, виконаних у техніці ціанотипії. Є аж 300 примірників фотоальбому. Всі кошти з їх продажу автор пообіцяв передати на потреби Збройних сил України.
Довідка: «Тюрма на Лонцького» – колишня тюрма у Львові, яка використовувалася в ХХ столітті як політична в’язниця польською, радянською та нацистською владами. Саме тут під час Львівського процесу 1936 року перебували Ярослав Стецько і Степан Бандера.
З 2009 року – національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів. Кошти на відкриття меморіалу надала львівська громада, Центр досліджень визвольного руху та Фонд Катерини Ющенко. Музей став відкритим майданчиком для зустрічей, зібрань товариств репресованих, скаутських та ветеранських організацій, воєнно-історичних клубів, місцем толерантного спілкування творчої та наукової інтелігенції, а також місцем для заходів вчителів та учнів, викладачів та студентів, музейного волонтерства та практики.
Фото: NTA
