Роман Сельський – український художник, один з найбільш знакових постатей в історії українського малярства XX століття. Надзвичайно велика творча спадщина Сельського нараховує кілька тисяч образотворчих робіт, серед яких малярські полотна, рисунки та лінорити – кольорові й чорно-білі. Його роботи вражають неповторним артистичним світобаченням та образною красою художньої манери. Більш детально про творчість майстра у нашому матеріалі на сайті ilvivyanyn.com.
Творчий шлях Романа Сельського
Роман Сельський народився 21 травня 1903 року у місті Сокаль на Львівщині у родині адвоката Юліана Сельського та його дружини Юлії Штекель. Батько хотів, щоб його син став юристом. Згодом сім’я переїхала жити до Львова, де Роман закінчив Реальну гімназію. Під час навчання в гімназії брав приватні уроки малювання в українського живописця й педагога Олекси Новаківського та відвідував Вільну академію мистецтв у Львові.
У 1921 року брав уроки у професора К. Сіхульського у Львівській мистецько-промисловій школі. Завдяки своєму гімназійному вчителю Леону Должицькому, який відкрив талант молодого учня, Роман зацікавився творчістю польських митців, які використовували нові способи формально-пластичної мови.
У 1922 році стає учнем Краківської академії мистецтв, де навчається. Спочатку студіює у майстерні професора Юліана Мегоффера, а потім у професора Юліана Панькевича, який ознайомлює своїх учнів з новими творчими тенденціями, які виникають у Парижі. Захопившись розповідями свого наставника, у 1925 році Роман Сельський перериває навчання у Краківській академії та переїжджає до Парижа, де розпочинає навчання у Модерній академії Ф. Лєже.
У мистецькому середовищі Парижа Роман відкриває для себе творчість відомих художників – Матісса, Пікассо, Сезана, Боннара. Водночас, оминає популярні на той час авангардні течії у малярстві — дадаїзм, суприматизм чи футуризм.
У 1929 році Роман Сельський з багатим творчим досвідом навчання у Парижі повертається до Львова, де одружується з львівською художницею з єврейським корінням Маргіт Рейх.
Роль Львівської школи малярства у житті Романа Сельського
У Львові Роман Сельський плідно працює і як художник, і як педагог. Близько тридцяти років він викладав у Львівській промислово-художній школі (1939-1940), потім кілька років у Львівському художньому училищі імені Івана Труша (1944-1947 рр.), але найбільше з 1947 по 1974 роки у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (тепер це Львівська національна академія мистецтв).
У мистецькому середовищі Львова Роман Сельський мав високий авторитет. Цікаво, що у помешканні подружжя Сельських часто збиралася творча молодь – їхні знайомі, друзі, однодумці, серед яких були відомі митці: Карло Звіринський, Омелян Ліщинський, Роман Турин, а також представники молодшого покоління львівських художників – Зеновій Флінта, Олег Мінько, Богдан Сойка, Петро Маркович та інші. Усі вони й творили традиції Львівської школи малярства.
Роман Сельський був першим головою творчого об’єднання у Львові “Артес” та брав участь у його виставках – у Львові, Тернополі, Варшаві, Кракові та інших містах. З 1934 року стає членом Асоціації незалежних українських митців (АНУМ) у Львові, де часто організовують виставки Сельського.
Роман Сельський створив неймовірно багато картин, які відображають його виразну майстерність, ерудицію та мотиви з його власних спостережень над природою, поряд з якою у роботах Сельського співіснує інший світ – метафізичний. Ці філософські рефлексії художньої уяви випливають із серця художника та найчастіше помітні у його пейзажах “Квіти в горах”, “Лісова гущавина” та інших.
Малярський стиль Романа Сельського поєднує кілька напрямів, який називають магічним реалізмом, поетичним малярством, сюрреалізмом тощо. Поетична образність Сельського демонструє український артизм, що можна побачити у творах на гірську карпатську тематику, а також – у типово українському відчутті яскравих кольорів (“Червоно-жовта веранда”, “Композиція з пташкою” тощо), що наближує до українського народного мистецтва.
