25 Вересня 2022

Подвійний Львів: як львів’яни ставляться до біженців?

Related

Історія спортивного товариства «Сокіл» на Галичині

Спорт завжди був запорукою здорового способу життя. Тому спортивне...

Про популяризатора спорту на Львівщині Івана Боберського

Розвиток спорту в Україні мав свої особливості. Крім того,...

Розвиток фтизіатрії Львова в радянський період

В Інтернеті можна знайти інформацію, згідно з якою Галичина...

Історія розвитку спорту у Львові: перші товариства та види спорту

Спорт – це важливий компонент повсякденного життя людини, яка...

Про львівського футболіста Ростислава Поточняка

Футбол є  одним з найпопулярнішим видом спорту в світі...

Share

Львів є  популярним містом серед біженців зі Східної України. Також сюди часто втікають кримські татари. Місто завжди славилося своєю гостинністю та привітністю. Проте не завжди львів’яни раді біженцям. Як же ставляться львів’яни зараз до переселенців зі Східної України? Більше на ilvivyanyn.com.

Ставлення містян до тимчасово переміщених людей, яких тепер називають біженцями, є дуже неоднозначним. Тут можна побачити настрої типу від  щирого “ласкаво просимо” до відвертої зневаги і ненависті. В соцмережах львів’яни часто ділять Львів на дві частини: для корінних львів’ян та для переселенців. Жарти про біженців зі Східної України, які часом б’ють нижче пояса, зазвичай публікують у закритих групах у Фейсбуці та в Телеграмі. Ставлення до татар, які втекли сюди із Криму абсолютно протилежне. Адже кримські татари мають патріотичну позицію, відстоюють українську цілісність та незалежність. Що не скажеш про всіх жителів Східної України.

Велика кількість біженців  звинувачує галичан у тому, що відбувся Майдан. Стверджуючи, що в них було спокійне життя до Революції Гідності. Але,  про те, що Україна могла би втратити незалежність без революції мало хто говорив. 

Волонтери про біженців  

Львівський волонтер Василь, який допомагав біженцям зі Сходу із прихистком у місті Львів,  розказує про настрої серед переселенців: “Найбільш запам’яталося те, як я думаю, що вони довіряли росіянам. Думали, що ті свої. А виявилося, що ні”. Він вже не один раз чув у прихистку як хтось із жителів  виправляє іншого: “Треба казати не “спасібо”, а “дякую”. Таких випадків  він пам’ятає десятки.  Біженці стараються говорити українською. Василь вже пояснював кільком біженцям що таке “паляниця” та як вона виглядає. За словами хлопця, переселенці волонтерять, намагаються допомогти. Наприклад, Віталій із Харкова, він  має машину, тому допомагає із перевезенням гуманітарки. Всі біженці, які перебувають зараз у прихистку підтримують українську армію. “Говорять, що тепер треба боротися із росіянами, захищати Україну”, — підсумовує Василь. А ще додає, що до біженців тут дуже добре ставляться. Люди це цінують. Тому варто їх підтримати у добрих починаннях: спробах спілкуватися українською та допомоги ЗСУ.

Ситуації із біженцями у місті лева

На вікні магазинчику у Львові здорової їжі напис: “Російськомовні українці, які намагаються говорити українською: ви не смішні, ви – прекрасні”. Люди проходять повз напис, читають. На обличчі у деяких залишається усмішка. Багато російськомовних намагаються перейти на українську мову. Лариса, біженка із Кіровограду, старається говорити українською. Цей напис її приємно здивував. “Я все життя спілкувалась російською. Всі 40 років. Лише зараз зрозуміла важливість і цінність української. Такі написи для мене як масло на душу”.

На вокзалі львівські волонтери активно роздають їжу та чай. Тут чергувала волонтерка Анна. Вона розказала про те, як реагували на російськомовних в маршрутці: “В переповнену маршрутку заходить жінка років п’ятдесяти. Російською мовою із акцентом запитує де Краківський Ринок. Водій із скривленим обличчям відповідає. Дідусь, який сидить на першому кріслі бурмоче під ніс: “Панаєхало, ***”. В маршрутці починається гул, більшість людей перешіптуються. “Маршрутка перетворюється на маленьку склянку, в якій почалась буря. Не дуже розумію, чому була така реакція. Адже на Сході України насаджувалася російська мова десятками років”, – підсумовує Анна.

Менталітет людей зі Східної України сильно відрізняється від людей Західної України. У них сильно культивується період радянського союзу, російська культура, цінності. Велика кількість людей із Східних областей не визнають українських героїв. Багато хто із них чекав на “визволителів”. Проте більшість вже переконалася, яку нову реальність формує “русский мір”. Він несе страждання та смерть для всіх. Тому свідомі люди активно починають видозмінювати своє бачення.

Як казав Іван Семенюк, відомий митець, Україна є насправді монолітною державою. Українці на Сході України та на Заході України є однаковими, але росіянізованих та совєтизованих українців більше на Сході. У них інші цінності та менталітет. Але тепер важливо викорінити із свого життя радянщину та російську культуру. Це буде непросто. Адже вона насаджувалася українцям протягом кількох десятків років. 

.,.,.,.