У смт.Винники можна знайти невеличкий будинок. Це не оселя знаменитого політика чи спортсмена. Це не пам’ятка архітектури. Це домівка для багатьох людей, які втратили усе, однак вистояли й відродились наче фенікс з попелу. Її ім’я – “Еманус Оселя”. Далі на ilvivyanyn.
Нове життя для покинутих
В Інтернеті можна знайти інформацію, що благодійний рух “Еманус” бере свій початок з Франції, де місцевий священик вирішив давати прихисток та роботу для людей, які втратили домівку. А таких після Другої світової були мільйони. Поступово рух розростався, поширився у інші країни. Рух “Еманус” сьогодні об’єднує понад 350 спільнот для безпритульних у понад 40 країнах.
Вважають, що спільнота взаємодопомоги “Оселя” бере свій початок від 2002 р., коли кілька волонтерів-ентузіастів, яким була небайдужа доля алкозалежних осіб та безпритульних, вирішили виправити ситуацію, пройшли стажування у Польщі і відкрили будинок, де могли проживати особи, що опинились на узбіччі суспільства. Серед ентузіастів була й львівська художниця Олеся Саноцька.
Першою публічною акцією “Оселі” стала організація Святої Вечері для нужденних. Акція пройшла 6 січня 2003 р у Соборі св. Юра. Прийшло понад 250 осіб, хоча організатори акції розраховували на 80. Зважаючи на такий масштаб проблеми, організатори вечері вирішили зробити захід на постійній основі. Згодом додались й Великодні сніданки.
Працівники “Оселі” почали надавати соціальну та юридичну допомогу людям, що опинились в скрутній ситуації, скеровували осіб до медиків. У самій “Оселі” почали проживати (з працевлаштуванням) покинуті люди похилого віку, малозабезпечені жінки з дітьми, особи, що страждали від наркотичної та алкогольної залежності. Усі ці люди отримали шанс розпочати нове життя, позбутись шкідливих звичок. Особи, які отримали змогу заробляти та знайшли свою другу половинку, покинули заклад. Серед тих, кому “Оселя” дала нове життя є й відомий львівський дизайнер Олександр Горонді.
Працівники оселі стверджували, що важко було працювати упродовж 2009 – 2013 рр. – постійні перевірки та візити чиновників, тиск, скарги. Однак заклад не зачинився та продовжував надавати допомогу людям.
Сьогодні зусиллями волонтерів та усіх небайдужих відкрито соціальний гуртожиток. Відвідувачі “Оселі” отримали мають змогу привести до ладу свій зовнішній вигляд (помитись, попрати та попрасувати одяг), харчуватись.
Великим ударом для “Оселі” та української філії “Еманус” стала смерть Олесі Саноцької у 2016 р. Справу незламної жінки продовжили її послідовники, сестра та донька.
Слід навести трохи статистики щодо діяльності “Оселі”. Так, упродовж 2019 р. було здійснено 4336 видач одягу, а наступного року – 3568. У 2019 р. працівники установи та волонтери надали 2954 обіди, а у 2020 р. – 9830. Протягом 2019 р. санітарно-гігієнічні послуги отримали понад 1580 осіб, а 2020 р. – 743.
Виставки, театральні вистави та інші акції
Волонтери та працівники “Оселі” не лише забезпечують нужденних житлом та роботою, повертають їх до нормального життя, однак й організовують різноманітні культурні заходи, прагнуть привернути увагу до проблеми.
У 2012 р., коли в “Оселі” мешкали батьки з дітьми, волонтерка Галина Вдовиченко, письменниця за фахом, поставила виставу за своєю книжкою. У виставі грали ролі діти з “Оселі” та діти волонтерів. Дійство продемонстрували широкій публіці під час Дитячого форуму видавців.
Працівники “Оселі” спільно з волонтерами провели анкетування серед мешканців Винник та виявили, що у містечку проживає чимало одиноких людей похилого віку, які потребують не лише матеріальної підтримки, однак й спілкування. Було вирішено створити клуб для літніх людей. Працівники “Оселі” здійснили приблизно 1000 візитів до людей похилого віку, надаючи безкоштовні послуги з прибирання, прання, доставки їжі, надання консультацій та багато іншого.
Працівники “Оселі” влаштовують й благодійні гаражні розпродажі, на яких продають вживані речі надані усіма небайдужими. Перший розпродаж мав місце у червні 2013 р. та став настільки популярним, що його почали проводити щорічно.
У 2004 р. у приміщенні Львівського історичного музею вперше пройшла виставка відреставрованих мешканцями “Оселі” меблів. Було презентовано 20 експонатів, які привернули увагу багатьох львів’ян. Дві скрині з виставки придбала відома українська дизайнерка Оксана Караванська.
