2 Липня 2022

Чи може Львівщина допомогти ЗСУ безпілотниками?

Related

Сучасний львівський поет та науковець — Назар Федорак

Назар Федорак — український поет, перекладач, літературознавець, дослідник давньої...

Вишиванка в обмін на бронежилети: історія Тетяни Зез

Тетяна Зез у 2014 році переїхала з Донецька до...

Діяльність Шкільного львівського театру УКУ “На Симонових стовпах”

Шкільний Театр УКУ “На Симонових стовпах” — це єдиний...

«Батьківська Хата. Homestead» на Львівщині – проєкт про українську культуру

«Батьківська Хата. Homestead» – це україно-американський проєкт, що покликаний...

Share

24 лютого 2022 р. розпочалось жахливе випробування для України, боротьба за існування. Проти збройних сил України воює російська армія, яка має перевагу за чисельністю в усіх видах бойової техніки. Обидві сторони активно використовують ударні безпілотники. І якщо у Росії це переважно системи власного виробництва, то в ЗСУ – ударні дрони закуплені/отримані від інших країн, пише ilvivyanyn.com.

Безпілотники у війні

Бойові дії в різних куточках сучасного світу довели, що безпілотні літальні апарати (БПЛА) є ефективною, високоточною зброєю. На відміну від військового літака, безпілотником не керує пілот, літальний засіб менших розмірів ніж літак, однак може нести зброю – ракети, бомби. Діями безпілотника керує оператор, використовуючи комп’ютери. Військові безпілотники можуть бути ударними, розвідувальними. Їх роль важко переоцінити. Те, що такі апарати можуть впливати навіть на перебіг бойових дій довели бої у Нагірному Карабасі, де Азербайджан мав перевагу над Вірменією у тому числі і через широке застосування дронів.

Усім відомо, що лідером з виробництва та експлуатації безпілотних літальних апаратів є США, де, станов на 2020 р. в експлуатації перебували понад 11 тис. одиниць. За даними Aviation Week, самими популярним сімейством ударних дронів є Predator від американської компанії General Atomics – 54% від усього парку бойових безпілотників в світі. Друге місце за виробництвом безпілотників посідає Ізраїль, третє – Китай (апарати Wing Loong та “Райдуги”). Далі йдуть відомі турецькі безпілотники компанії “Bayraktar”.

На озброєнні ЗСУ перебувають іноземні моделі та апарати власного виробництва. Серед ударних домінує турецький “Bayraktar”.  Серед дронів власного виробництва слід відзначити “Фурію”, яка призначена для коригування вогню артилерії. За даними 2021 р. в Україні працювало 33 підприємства, які займаються розробками безпілотних літальних апаратів, три з яких наблизились до створення ударного дрону – компанії  “Атлон Авіа”,  UkrspecSystems,  ДержККБ “Луч”.  

Виробничі потужності Львівщини

З початком повномасштабної війни Росія почала завдавати масованих ракетних ударів по промисловому секторі України, внаслідок чого багато підприємств було знищено. За таких умов постає питання розгортання виробництва БПЛА в глибокому тилу – на Західній Україні.

Зважаючи на те, що у Львові є потужна ІТ-база та багато освітніх закладів, розробка безпілотників не становитиме “місію нездійснену”. Відома львівська компанія SoftServe вирішила об’єднати айтішніків та авіамоделістів, аби створювати дрони для ЗСУ. В Інтернеті можна було навіть знайти оголошення про те, що у приміщенні одного з дитячих центрів (в умовах війни назву не подаємо) спеціалісти очікують на всіх охочих, хто займатиметься розробкою БПЛА (в пріоритеті інженерна чи комп’ютерна освіта).

Навіть у гуртку моделювання можна створювати маленькі дрони

Львівські розробники стверджують, що із звичайного, практично іграшкового дрону, можна створити хороший розвідувальний БПЛА, який буде у рази дешевшим за іноземні аналоги. 

Львівські волонтери зокрема розробили БПЛА “Хантер” – машина може підійматись на висоту 3,5 км та має дальність польоту у 20 км, може перебувати у повітрі понад дві години. Відеокамера передає інформацію в режимі реального часу на пульт оператора – це координати та відеозображення.  

У травні 2022 р. у ЗМІ з’явилася інформація, що у новому навчальному році в одному з львівських вишів відкриють нову освітню програму – “Безпілотні літальні апарати”. Усім відомо, що до 1939 р. в університеті розвивався напрям літакобудування. Напрям можуть опанувати 120 студентів. Аналогічна програма діє лише у Харківському авіаційному інституті. У навчальному закладі навчатимуть не лише виробляти, а й експлуатувати дрони. До 2024 р. планують створити нову лабораторію. Львівські фахівці отримають теорію у Львові, а практику можуть здобути за кордоном, зокрема в Південній Кореї.

Таким чином, створення великої кількості власних БПЛА – це тривалий процес, який займе роки. А поки єдина надія України – закупівля та отримання БПЛА від інших країн.