Ці хлопці полюбляють перестрибувати з даху однієї багатоповерхівки на іншу, при цьому проводячи карколомні акробатичні елементи. Вони долають цілий арсенал різноманітних перешкод – паркани, дерева, стіни, автомобілі. Ці хлопці зовсім не божевільні. Вони – любителі паркуру, пише ilvivyanyn.com.
Французький витвір
Паркур – це швидке пересування, подолання різноманітних перешкод з виконанням різноманітних акробатичних трюків. Для паркуриста не представляє перешкод стіна, перила, високий паркан та інші об’єкти. На думку трейсерів (любителів паркуру), немає кордонів, а є лише перешкоди, які можна долати. Для подолання перешкод трейсери не використовують спецтехніки, а лише власне натреноване тіло. Для занять паркуром особі допоможе досвід, здобутий у гімнастиці, скелелазінні, єдиноборствах, легкій атлетиці. Одним із засновників паркуру, Раймонд Белль, застосовував свої навички у пожежній охороні. Він був чемпіоном по швидкісному підніманню канатом, рятував людські життя там, де техніка булла безсилою. Син Раймонда – Давід Белль, з дитинства займався єдиноборствами, гімнастикою та атлетикою.
Світову популярність Давіду принесли фільми “13-й район” та “13-й район. Ультиматум”. Головний герой у цих стрічках показує усю свою майстерність. Для нього наче відсутні закони гравітації. Чого тільки вартує втеча Белля від армії головорізів. Завдяки трюкам Белля, два фільми стали дуже видовищними. У 2004 р. Д.Белль заявив про створення Всесвітньої Асоціації Паркуру.
У Львові теж є паркур
У місті Лева є дві школи паркуру. Перша з них знаходиться на Погулянці (школа “LvivMotion”), а інша функціонує на Білогорщі. На Погулянці тренуються трейсери під керівництвом Ярослава Ільчишина. Ільчишин наголошує на тому, що гострою проблемою паркуру у Львові є відсутність спеціалізованих майданчиків для занять цим видом спорту. Адже непідготовлені спортсмени можуть серйозно травмуватись, якщо немає необхідного обладнання для тренувань. Ільчишин стверджує, що на спеціалізованому майданчику повинні існувати “штучні джунглі” – імітація гімнастичних коней, турніків, урбан-джунглі. На спеціалізованому майданчику повинен бути спеціалізоване покриття – камінці, пісок чи прорезинена поверхня. Лідер трейсерів Львова стверджує, що у Швеції на паркур-парках багато перешкод мають природний характер – з дерева та каміння. Ільчишин стверджує, що у Польщі подібні майданчики коштують й по 15 тис. злотих.
В Україні же майданчик можна обладнати й дешевше. Львівські паркуристи приймають участь у різноманітних фестивалях, заходах, рекламних акціях. Ще у 2016 р. була спроба облаштувати майданчик для паркуру у Парку відпочинку. Та проект так й лишився лише у планах. Хоча був розроблений детальний проект. Усі, хто професійно займаються паркуром, постійно наголошують на тому, щоб непідготовлені люди навіть не намагались повторити трюки трейсерів, оскільки це небезпечно для життя та здоров’я.
