У Львові багато будинків у яких функціонує пічне опалення. Аби мешканці осель не отруїлись чадним газом, потрібно регулярно прочищати комини. Саме тоді у пригоді стають сажотруси, пише ilvivyanyn.com.
Сажа, вузькі димарі та дахи
Багато вчених стверджують, що Батьківщиною сажотрусів є Данія, оскільки сажотруси обслуговували палац тамтешнього монарха. далі професія сажотруса поширилась на інші країні. Існують навіть курси для опанування цієї професії. Як правило, на роботу сажотруса приймали чоловіків субтильної тілобудови, які могли з легкістю залізти у вузький комин. Невід’ємним атрибутом сажотруса стала мотузка, а оскільки доводилось занурюватись у комин (сажа, кіптява), то зовнішній вигляд особи бажав кращого. Також сажотрусами ставали особи, які не боялись висоти, оскільки доводилось постійно “мандрувати дахами”.
Тонкощі професії
Як правило сажотрусами сьогодні у Львові працюють літні люди, попит на зазначену професію вкрай низький. І це не дивно – жорсткі умови праці, невисокі зарплати. Щомісяця сажотрус формує робочий листок на певний будинок, заносить туди інформацію на власника квартири, у якого слід перевірити пічку. Сажотруси стверджують, що вентиляційні канали старих будинків сильно зношені. Багато львів’ян роблять перепланування квартир, забуваючи про вентиляційні мережі. Перевірки коминів осель проводять один-два рази на рік, до початку опалювального сезону та після його завершення. Сажотруси стверджують, що комин може забитись через потрапляння туди сміття чи птахів. Сажотрус Олег Адамів зазначає, що професія сажотруса є дуже відповідальною, оскільки від того, як доглядаються вентиляційні канали залежить життя людей. Адже через несправність вентиляції люди стають жертвами невидимого вбивці – чадного газу. Адамів працює сажотрусом з 1994 р., навчався у львівському комунальному технікумі на спеціальності ремонт та експлуатація будівель
Олег Адамів стверджує, що багато молоді просто не вміють працювати з газовими пічками, не дотримуються техніки безпеки, тому іноді й трапляються летальні випадки. Пічки, як правило, слід перекладати кожні 8 років, оскільки вони вигорають всередині. Сажотруси стверджують, що димоходи сучасних будинків “гільзують” – у комин вставляють металеву трубку-гільзу, а зверху такої гільзи монтують спеціальний дашок, щоб до середини нічого не потрапляло.
Сажотруси чудово орієнтуються вулицями Львова, рідко отримують нарікання від мешканців. Кожна квартира має кілька димовентиляційних каналів – на опалення, на вентиляцію. Усі вони позначені цифрами і підписами на горищі. Тож сажотруси мають розбиратись й у цій царині. Сам процес чистки комину виглядає так – сажотрус бере гирю, прив’язує її за мотузку і опускає у димар. Гирю занурює кілька разів, усуваючи таким чином усі перешкоди (сміття, померлих птахів).
Мешанец Личаківської, пан Олександр, згадував кумедний випадок – у 1970-х сажотрус чистив димар у їх будинку. У той момент, як сажотрус занурював у комин гирю, в туалеті перебувала сусідка Олександра, пенсіонера. Від потужного удару жінка сильно злякалась і навіть довелось викликати швидку. У Львові можна знайти й приватних сажотрусів, тобто спеціалістів які працюють на фірмі у підприємця. Приватні сажотруси за свою роботу беруть приблизно вдвічі дорожче, ніж фахівці з комунальних підприємств. У Львові навіть можна знайти пам’ятник сажотрусу.
