За свою історію Львів пережив десятки облог та штурмів. Місто атакували татаро-монголи, турки, поляки, росіяни, німці. Поблизу Львова мали місце й битви. Одна з таких відбулась 24 серпня 1675 р. Далі на ilvivyanyn.
Польсько-турецька війна та польський полководець
У 1672 р. у протистоянні зійшлись дві потужні держави – Річ Посполита та Османська імперія. Епіцентром боротьби стала Правобережна Україна. На боці Порти виступив козацький гетьман Петро Дорошенко, який у 1669 р. підписав угоду з турецьким султаном Мехмедом IV. Дорошенко вибрав Османську імперію як єдиного потужного союзника, який міг перемогти Річ Посполиту та визволити українські землі. Річ Посполита була не у найкращому становищі. Країна була ослаблена війною з Хмельницьким, боями з Московією. Давалась взнаки й боротьба магнатів та королівської адміністрації. У серпні 1672 р. османська армія (понад 80 тис. осіб) на чолі з візирем Фазилем Ахмад-пашою та турецьким султаном Мехмедом IV вторглись на територію Правобережної України, здобули Кам’янець-Подільський, взяли в облогу Львів та Бучач. Польський парламент, будучи паралізованим через дії шляхти, не міг підвищити податки та зібрати потужне військо. Річ вимушена була підписати з Портою Бучацький договір, за яким Поділля переходило до Дорошенка (під контролем Стамбулу), Річ вимушена була сплачувати Порті данину. Польський сейм не ратифікував договір. Полякам вдалось все ж таки зібрати потужне військо і розбити турків 11 листопада 1673 р. під Хотином. Велику роль у протистоянні Речі та Порти відігравав польський полководець Ян Собеський.
Ян Собеський
Батько Собеського був краківським каштеляном.Ян отримав чудову освіту – закінчив Ягелонську академію у Кракові, два роки пробув у Західній Європі, де вивчав латинську, французьку, німецьку та італійську мови, вважався найосвіченішим монархом Речі XVII ст. У роки війни з Хмельницьким Собеський брав участь у посольстві до Порти, вивчав турецьку мову, устрій Османської імперії. Під час війни Речі із Швецією, майбутній монарх спочатку виступав на боці Януша Радзивілла (союзник шведів), а згодом бився на боці польського монарха Яна II Казимира. У 1666 р. Собеський став коронним гетьманом, а через два роки здобув посаду великого гетьмана (фактично командував усіма військами Речі). У 1674 р. Собеський був обраний польським королем. Історики стверджують, що Собеський здобув престол завдяки своїм перемогам над татарами та турками (Підгайці, Хотин), підтримці дружини – Марисі Замойської, яка була француженкою, просувала чоловіка по кар’єрній драбині, залучившись підтримкою французького короля Людовіка XIV. Останній прагнув за допомогою Польщі та Швеції розбити Габсбургів.
10000 проти 6000
Влітку 1675 р. турецькі війська Шишмана Ібрагіма розпочали наступ на Львів. Турецькі війська налічували понад 20 тис. бійців, у їх складі були й татарські загони. Польський монарх зумів зібрати понад 6 тис. вояків (2 тис. вершників – гусарів), вирішив дати ворогу бій поблизу Львова. У польських джерелах вказано, що назустріч полякам рушив загін у 10 тис. татар.
Вранці 24 серпня польський загін розвідників зіштовхнувся з ворогом східніше Львова, поблизу Глинян. Татари просувались дорогою, обабіч якої знаходились болота/ Собеський ризикнув, розділивши свої сили – 180 піхотинців, 200 вершників та кілька гармат були розташовані східніше дороги, що вела до міста. Основна маса гусар знаходилась на шляху до міста. У Збоїськ знаходилось ще 20 вершників. Невеличкі загони були виставлені біля інших шляхів, що вели до міста. Собеський вгадав – турки рушили до міста тією дорогою, на якій розмістив свої основні сили польський монарх. Невеличкий загін польських піхотинців при підтримці легкої піхоти зупинив ворожу колонну. Це дало змогу полякам виграти час, підтягнути війська з інших ділянок. Загін гусар зміг обійти військо ворога через вузьку ущелину та завдав удару по татарам з західного флангу. Бої точились у Лисиничах – передмісті Львова. Собеський сам повів військо в атаку. Татари відступили. У джерелах не вказано, яких втрат зазнали обидві сторони, протее татари відступили.
Подіями поблизу Львова протистояння Порти та Речі не завершилось. Зірковий час польського полководця був ще попереду – 12 вересня 1683 р. Собеський на чолі об’єднаного війська Речі, Священної Римської імперії, Угорщини та інших країн розбив величезне 200-тисячне турецьке військо поблизу Відня.
Головне фото – битва поблизу Львова 1675 р.
