У сучасному світі цілий “набір” різноманітних єдиноборств, від традиційних “старожилів” в особі бокса, боротьби, карате, ушу, до екзотичних капоейри, кванкідо, сілату та інших. Своє почесне місце займає і муай-тай, більш відомий як тайський бокс, пише сайт ilvivyanyn.com.
Колінами та ліктями
Тайський бокс – національне бойове мистецтво Таїланду, як карате у Японії, ушу в Китаї або таеквондо в Кореї. Муай-тай зародився у давнину, його часто називають “боєм усіма кінцівками”, оскільки у цьому єдиноборстві дозволені удари кулаками, ступнями, ліктями, колінами. На відміну від карате, в муай-тай не має формальних комплексів ката. Як і кіокушинкай, бокс, кудо, муай-тай належить до повно контактних єдиноборств, де бої відбуваються у повний контакт. Спортсмени проводять більшість часу у спарингах, або у відпрацюванні ударів на мішках, грушах, лапах. Муай-тай зароджувався як надзвичайно жорсткий вид двобою. Спортсмени обмотували руки мотузкою, наносили удари у повний контакт. Бої часто завершувались каліцтвом та смертю, а переможцем вважався той, хто убив або відправив суперника у нокаут. Дозволялись кидки, удари головою, удари у пах та багато інших прийомів, які сьогодні застосовують лише у спецназі. Бої проводились на земляній площадці. У XX ст. тайський бокс став більш “цивілізованим” – заняття проводяться на ринзі, існують вагові категорії, раунди, заборонено багато небезпечних прийомів. Одним з найбільш відомих ударів муай-тай став удар ногою по дузі, який є аналогом “маваши гері” у карате.
На Заході муай-тай став популярним серед спортсмені після того, як тайські бійці здобули ряд перемог над європейськими кікбоксерами. Пострадянська публіка дізналась про тайське бойове мистецтво після того, як на екрани вийшли кінострічки з Жаном Клодом Ван Даммом – “Кікбоксер” (1989) та “У пошуках пригод” (1996). В останньому герой Ван Дамма перемагає на міжнародному турнірі бойових мистецтв, здолавши бійців з Іспанії та Китаю, непереможного монгола. У 2000-х естафету Ван Дамма підхопив відомий тайський актор Тоні Джа. Якщо Ван Дамм каратист та кікбоксер, то Джа – безпосередній носій муай-тай. Усі глядачі з захопленням спостерігали як Джа розправлявся із армією ворогів у бойовиках “Онг Бак”, “Честь дракона”, та багатьох інших. Щоправда видовищні акробатичні елементи, запаморочливі удари ногами у стрибках Джа запозичив з таеквондо, ушу та інших єдиноборств які теж вивчав
Кіноактор Тоні Джа
Сьогодні муай-тай міцно увійшло до арсеналу змішаних єдиноборств, бійці яких полюбляють ударну техніку тайського єдиноборства. Особливо у пригоді спортсменам стають удари колінами в клінчі та лоу-кіки.
Львів теж не пасе задніх
Муай-тай теж не оминув міста Лева, хоча й поступається за чисельністю спортсменів кіокушинкаю, шотокану, кікбоксингу. Вивчати тайське національне бойове мистецтво можна у спортивному клубі “Берсерк” (героїв УПА 73), клубі професійних єдиноборств “Юніон” (вул.Грекова 1), клубі “Альянс” (вул.Федьковича 30), спортивному клубі “Золотий лев”. У Львові є титуловані інструктори з муай-тай. Наприклад засновник клубу “Юніон” Віктор Лазурко, є багатократним переможцем України з кікбоксингу, переможцем багатьох турнірів з муай-тай, ММА. Справжньою зіркою львівського муай-тай є відома спортсменка Олена Овчиннікова, член “Юніону”. Овчиннікова – багаторазова чемпіонка світу з кікбоксингу та муай-тай. Спортсменка у грудні 2019 р. стала чемпіонкою світу з тайського боксу муай-тай за версією WBC, здолавши дворазову чемпіонку світу, француженку Сінді Сільвестр.
Олена Овчиннікова
У Львові проводять змагання з муай-тай, кубки міста. На відміну від київських спортсменів, які багато тренуються у Таїланді, львівські бійці переймають досвід у європейців. У цьому немає нічого дивного, адже у світі дуже потужною командою з муай-тай є команда спортсменів з Нідерландів.
