Степана Тудора декомунізували?

11. October 2021 Stanislav Chernikov

 

Після прийняття закону про декомунізацію, українська влада стрімко прощається із радянським минулим – демонтовано майже усі пам’ятники В.Леніну, перейменовано вулиці та цілі міста. Окрім пам’ятників В.Леніну у Львові демонтували також Монумент Слави та пам’ятник письменнику Степану Тудору, пише ilvivyanyn.com.

Фанатичний радянофіл чи відомий філософ?

Степан Тудор народився 25 серпня 1892 р., у родині священика. Тудор змалечку жив у матеріальній скруті, працював на заробітках, що не завадило йому вступити до Львівського університету. Далі розпочалась Перша світова і Тудора мобілізували до айстро-угорського війська. Далі чоловіка очікував російський полон, після якого він вчителював у Черкаській області. У 1923 р. Тудор повернувся до Галичини, завершив філософський факультет Львівського університету, приєднався до львівських письменників, які притримувались лівих поглядів. Тудор був одним з організаторів журналу “Вікна”. У 1932 р. журнал закрили, Тудор перебрався до Золочева.

Після того як до Західної України вступила Червона Армія, Тудор був обраний депутатом народних зборів. Тудор також був одним з організаторів осередку Спілки радянських письменників України. Тудор разом з дружиною та колегами-письменниками (Олександр Гаврилюк, Францішек-Станіслав Парецький) загинув 22 червня 1941 р. у перший день німецько-радянської війни, під час німецького бомбардування. Письменник був похований на Личаківському цвинтарі.

Тудор почав видавати свої твори у 1925 р., написав понад 70 творів (оповідання, повісті, нариси, статті). Найвідомішим твором Тудора стала сатирична повість-памфлет “День отця Сойки” (1932-1941), спрямована проти греко-католицького духовенства в Галичині. Тудор у 1932 р. захистив докторську дисертацію з філософії, належав до Варшавської філософської школи. Багато науковців, у тому числі й професор М.Ільницький, зазначають, що Степан Тудор був високоосвіченою, начитаною людиною, був знайомий не лише з ідеологією марксизму, а й з творами Рассела, Ніцше та інших філософів.

Літературознавець У.Федорів зазначає, що творчість Тудора не можна трактувати однозначно, розглядаючи письменника як радянського пропагандиста, запеклого марксиста. Письменник був досвідченим філософом, виступав з такими доповідями як “Причинки до аналізу оман” та інші. У своїй творчості Тудор використовував праці Т.Аквінського, Ціцерона, Тертуліана та інших філософів. Тудор використовує екскурси в минуле, причому минуле різних епох, активно долучає до тексту внутрішні монологи, спогади-оповідання, діалоги, полілоги, вставні новели.  

22 червня 1971 р., у 30-річницю нападу Німеччини та її союзників на СРСР на вул. Дорошенка 48 у Львові було встановлено таблицю на честь загиблого літератора. У 1979 р. на пл. Є.Маланюка у Львові був встановлений пам’ятник   (скульптор Дмитро Крвавич, архітектор Мирон Вендзилович). На честь письменника були названі вулиці у Золочеві, Бродах, Івано-Франківську.

Пам’ятник все ж демонтували

У роки президентства В.Януковича, Верховна Рада навіть прийняла постанову у 2012 р., щодо відзначення на загальнодержавному рівні 120-ї річниці з дня народження письменника. Однак після Євромайдану ситуація змінилась кардинально. Розпочалась жорстка боротьба із пам’ятками комуністичного режиму. 25 травня 2016 р. представники Галицької райадміністрації Львова демонтували меморіальну таблицю на честь Тудора на вул. Дорошенка.  Таблиця була передана до музею “Територія терору”.  

Пам’ятник С.Тудору у Львові

Не протримався й пам’ятник С.Тудору, який неодноразово розмальовували. 9 травня 2016 р., на День Перемоги, понад 40 активістів громадських організацій (серед яких й “Сокіл”, “ОУН”) намагались самостійно демонтувати пам’ятник письменнику. Спецпідрозділ поліції розігнав активістів, застосувавши кийки. У Львівській міській раді була створена робоча група, до складу якої увійшли працівники міськради, науковці, громадські діячі. Учасники прийняли одностайне рішення – передати пам’ятник одному з музеїв, аби його не знищили. Формально Тудор не підпадає під закон про декомунізацію. 7 вересня 2016 р. пам’ятник демонтували.

Демонтаж памятника С.Тудору. вересень 2016 р.