20 Травня 2022

Стадіон “Україна”. Історія великого будівництва або як дешево побудувати стадіон

Related

«Обрані часом» – виставка живопису Володимира Слєпченка у Львові

У львівському Музеї митрополита Андрея Шептицького можна побачити 60...

Одна з топових каратисток України

Автор статті вже неодноразово зазначав, що Львів став потужним...

Здобуття української незалежності: Бої за гору Маківка

Історія України з часів козацтва, це історія прагнення українського...

Мангали, котли, бочка для копчення: як колектив Дрогобицького театру допомагає фронту

Працівники Львівського академічного обласного музично-драматичного театру імені Юрія Дрогобича...

Історія Олени Кутєпової з Луганщини, що евакуювалася до Львова

50-річна Олена Кутєпова з Луганщини евакуювалася до Львова разом...

Share

 

У львів’ян різних поколінь і різні спогади та асоціації, пов’язані з легендарним стадіоном “Україна”. Хтось тягав важкі відра з цементним розчином при його будівництві в 60-х, хтось у 90-х торгував на базарних ятках, розкладених просто на футбольному полі,та більшість з них у всі часи були затятими вболівальниками на його трибунах, пише ilvivyanyn.com.

Молодіжна будова “Дружби” 

На початку 60-х у Львові гостро назріла потреба у новому стадіоні. В  січні 1963 року на футбольній карті СРСР появилась нова футбольна команда – “Карпати”, і вона потребувала арени для проведення матчів. 

Місцем для стадіону було обрано закинутий глиняний кар’єр в Снопківському парку, що розташований по вул. Липова алея, 5. По рельєфу він чудово підходив для цього, інфраструктура та під’їзні дороги вже існували. Крім того, до центру міста звідси – рукою подати.  

Авторами проєкту стали львівські архітектори: Ярослав Назаркевич, Ярослав Порохнавець, Лариса Скорик і Володимир Блюсюк. 

Кожне гігантське будівництво потребує гігантських капіталовкладень. Тодішнє парт керівництво вирішило дану проблему традиційно для тих часів – зведення стадіону оголосили “комсомольською будовою”, що означало: “робітники будуть працювати там задарма”. Так, в основному тут важко працювала молодь: робітники підприємств, студенти, школярі. Кожен повинен був відпрацювати на будівництві обов’язкових 150-250 годин. Робота була не з легких, адже в основному працювали вручну.  

Підприємства Львова та області також мали зобов’язання щодо будівництва стадіону. При першому ж зверненні “згори” керівник змушений був виділити для будови важку техніку чи автомобіль із повним баком пального і водієм. Таким чином величезний за розміром стадіон обійшовся державі за копійки – кошторис першої черги будівництва становив лише 100 тис. рублів.  

Саме будівництво спортивної арени тривало досить недовго, офіційно з 1 квітня по 17 серпня 1963 р, хоча підготовчі роботи велися ще кілька років до того. Вже 18 серпня весь Львів святкував з нагоди відкриття центрального стадіону із символічною назвою “Дружба”.  

Від “Дружби” до “України” 

фото 70-х років

Стадіон у Снопківському парку багатий на історію та пережив чимало визначних подій в радянську добу. 

Так, у день відкриття на його арені відбувся матч проти литовського “Жальґіріса”, в якому львівські “Карпати” зазнали поразки з рахунком 0:1. У вересні 1966 Львів відвідала олімпійська збірна СРСР, де зіграла матч з югославами.  

На початку 70-х на стадіоні були встановлені своєрідні рекорди по кількості глядачів. Так, при 41 700 сидячих місць, на товариській зустрічі з “Палмейрасом” в 1970р. на стадіоні налічувалось близько 50 тисяч глядачів, а в 1971 на грі проти київського “Динамо” 51 тисячу вболівальників. Люди спостерігали за грою, заполонивши всі проходи, багато з них окупували гілки дерев, що ростуть довкола стадіону. 

5 липня 1967 р на стадіоні проходив фестиваль радянсько-чехословацької дружби, почесними гостями якого стали легендарні космонавти Юрій Гагарін, Валентина Терешкова та Олексій Леонов. На полі стадіону у 1969-му львівські “Карпати” приймали вітання з нагоди здобуття Кубка Радянського Союзу.  

З наближенням 90-х на трибунах стадіону все більше почали проявлятися протестні рухи проти радянського режиму. Як згадує Ілько Лемко, відомий львовознавець, все частіше поруч із гаслом “Карпати-вперед!” звучало “Україні-волю!” 

У 1990 р. стадіон “Дружба” було перейменовано на “Стадіон “Україна”.