Львівська спортивна арена “Арена Львів” – мабуть, один з найвідоміших та найбільш дорогих стадіонів в цілій країні, що гарантовано входить в трійку най-най (і найдорожчих, і наймасштабніших) вітчизняних спортивних арен, розповідає сайт ilvivyanyn.com. Так вже історично склалося, що саме цей стадіон свого часу ознаменував проведення потужного чемпіонату “Євро-2012” в Україні, однак після грандіозного дорого змагання стадіон вже не став таким затребуваним і його стали використовувати, здебільшого, для проведення масштабних концертів відомих артистів.
Редакція нашого сайту вирішила присвятити окремий матеріал найбільшому львівському стадіону і одному з найбільших стадіонів в цілій країні, щоб разом з нашими читачами зрозуміти, чи вартувало місту будувати таку дороговартісну арену і чи приносить вона реальну користь сьогодні.
“Арена Львів”: як все починалося?
Третій найдорожчий спортивний майданчик в Україні та четвертий за місткістю стадіон бере свій початок з 2007 року, коли стало відомо про те, що саме місто Лева прийматиме потужні європейські змагання “Євро-2012”. Розглядали і інший варіант – старий-добрий стадіон “Україна”, якому так і не судилося опинитися в центрі поля зору закордонних гостей – комісія визначила, що тут, на стадіоні з дуже патріотичною назвою, насправді нема дотриманих вимог турніру. Тож прийняли дуже відповідальне рішення: місту потрібна нова потужна спортивна арена, якою за кілька років стане “Арена Львів”.
Тож, рішення прийняли, будуватися надумали, та довгих півтора року роботи так і не зрушили з місця, а за цей час австрійська компанія AlpineBau, яка мала б будувати арену, вирішила відмовитися від подальшої участі і не стала виконувати те, що замовила місцева влада. Згодом стало відомо, що обидві сторони так і не досягли компромісу в фінансовій складовій питання – 85 мільйонів євро, які виставила львівська влада, були замалою сумою для австріяків, які наполегливо планували перевезти власну будівельну сучасну техніку до Львова, що б вже коштувало набагато дорожче запланованої суми.
В 2008 році відбулися чергові переговори і було врешті остаточно визначено підрядника, яким стало маріупольське підприємство, яке буквально миттєво взялося до роботи – вже наприкінці цього року відправило своїх людей та техніку на місце будівництва, а з січня 2009 року взялося за будівництво фундаменту для майбутнього стадіону.
Дуже швидкими темпами і величезними зусиллями підрядник добудував стадіон вже в 2011 році. Ознаменувало закінчення будівництва арени висадження нового натурального газону на його території.
Грандіозне відкриття і швидка незатребуваність
Відкрили стадіон буквально одразу після завершення усіх будівельних робіт – це було грандіозне і помпезне шоу, яке влаштували наприкінці листопада. Залучили зіркових ведучих, провели театралізоване дійство, запросили сотні акторів-волонтерів, провели запальний концерт і товариський матч між вітчизняною збірною та австрійською командою, в результаті чого перемогли наші футболісти. Це все з широким розмахом транслювали на телебаченні.
Згодом – подія, на яку чекала ціла Європа і Львів зокрема – стадіон таки використали за призначенням для проведення грандіозного чемпіонату “Євро-2012”. Відбувалися матчі, стадіон був дискваліфікований на деякий час від проведення ігор через скандали довкола фанатів, а згодом поле стало домашнім майданчиком для тренування донецької команди, адже через ситуацію на Сході гравці не мали спокійного місця для гри.
Донецька команда не надто довго тут тренувалася – вже в 2017 році переїхала до Харкова, натомість на арені проводили поодинокі змагання. Але здебільшого потужну, дорогу арену використовували для проведення масштабних музичних подій – тут виступали зірки української та закордонної естради. Та ажіотаж довкола стадіону “Арена Львів” як до спортивної арени поступово зникав, хоча часом це місце таки використовують як майданчик для футбольних змагань.
Борги і занепад
Велич стадіону в останні роки падає, він вже не так вражає львів’ян та гостей міста, як це було раніше. Ба, навіть більше того – в 2020 році стала відома значима сума боргів стадіону – вони в час карантину та численних обмежень сягали п’яти мільйонів гривень. При цьому керівництво зазначає, що тільки на електроенергію на стадіоні щодня витрачається близько трьохсот тисяч гривень. Борги залишилися і з часів проведення чемпіонату в 2012 році.
Звісно, на життя стадіону вплинув суттєво карантин, однак левову частку цієї суми боргу складають борги, яких зазнав стадіон ще до початку карантину в Україні. Зараз стадіон дотується як державне підприємство з державного бюджету.
Чи є майбутнє у стадіону?
Майбутнє у потужної львівської арени таки може бути – у випадку, якщо знайдуть хорошого інвестора. Однак значні борги та утримання такого великого стадіону можуть негативно вплинути на пошуки потенційних інвесторів, що визнає і саме керівництво стадіону.
Економіст Віктор Борщевський у коментарях журналістам розповів, що якщо не вдасться налагодити ефективний менеджмент на стадіоні, то кращим виходом із ситуації буде припинити його роботу.
При цьому ведуться і далі активні переговори стосовно проведення масштабних (не тільки спортивних) подій на арені в найближчі роки. Чи зможуть реалізувати заплановане – стане відомо згодом і залежатиме це від подальшої ситуації з поширенням COVID-19 в Україні.
Хочеться сподіватися, що арена ще буде діяти і приносити кошти у бюджет, залучати львів’ян та гостей нашого міста до масштабних подій, спортивних та культурних заходів, і що вся роль та місія такої величезної арени не завершилася на проведенні гучного чемпіонату “Євро-2012” у Львові.
