Львів – місто унікальне. Безліч туристів щороку відвідують це неймовірне місто, адже воно відрізняється не лише своєю красою, архітектурою, закладами, пам’ятками тощо, а ще й людьми. Львів’яни мають безліч причин пишатися своїми співвітчизниками, адже деякі з них принесли немалий вклад у розвиток суспільства у цілому світі. Тисячі львів’ян залишили свій вклад у розвиток науки, мистецтва, суспільства та навіть у політику. Проте деякі з них назавжди залишись вагомими у світі, вони зуміли змінити, вдосконалити та покращити його умови. Тому пропонуємо п’ять геніальних винаходів львів’ян, які залишили вагомий слід та мають значення до сих пір, пише ilvivyanyn.com.
Перша у світі повітряна куля на рідкому паливі
Ще 1784 року на площі, що розташована біля церкви Вознесіння Господнього у Львові була вперше у світі продемонстрована повітряна куля з пальником, до складу якого входило рідке паливо, щоб зігрівати повітря у балоні. Варто зауважити, що дев’ять місяців перед цим у Парижі також запустили повітряну кулю двоє братів Монгольф’є. Проте для його запуску використовували не рідке паливо, а звичайну солому. Львівські винахідники – професор фізики Львівського університету Ігнацій Мартинович і доктор медицини Непомук Герман замість соломи винайшли тепловий аеростат з автоматичним пальником на рідкому паливі.
Цей пальник грів повітря в оболонці в тій мірі, як воно холоднішало. Це дозволило триматися повітряній кулі у повітрі довгий час, адже це залежало від кількості палива. Яке це значення мало у світовому масштабі? До сих пір повітроплавання використовує спосіб львівських винахідників. Тому підйом та літання балонів забезпечує той самий тепловий аеростат. Коли повітряні кулі запускали за допомогою спалювання соломи, то такі балони не тримались у повітрі довго. У день, коли львівські винахідники вперше в світі запускали таку повітряну кулю, довкола площі зібралось тисячі місцевих жителів, щоб стати свідком такої грандіозної події. Гаряче повітря швидко наповнило оболонку і вже через хвилину балон піднявся на 100 метрів. З успішним стартом та фінішом, перебігом польоту, перша повітряна куля на рідкому паливі вразила кожного. Після відкриття безліч дослідників удосконалювали, дещо змінювали та урізноманітнювали цей винахід. Проте кожен, хто працює у цій сфері, знає, що саме двоє геніальних львів’ян ще в далекому 1784 році змогли покращити умови повітряних куль у цілому світі.
Гасова лямпа
У 1853 році двоє львівських аптекарів Ігнатій Лукасевич і Ян Зех вперше винайшли лямпу на основі згоряння гасу. Хоч це і сталося випадково, але обоє зуміли використати результати своєї праці у корисних цілях. У Львові під аптекою «Під золотою зіркою» в цю ніч безліч львів’ян зібрались, адже кожного здивувало яскраве світло, яке виходило з вікон аптеки. Тоді вони стали свідками того, як винайшли новий спосіб отримання гасу шляхом дистиляції і очищення нафти та відкриття, що змінило світ – гасової лямпи. З цього часу практично кожен почав використовувати таку лямпу, адже її робота була значно ефективнішою та якіснішою (світло однієї лампи заміняло згоряння п‘ятнадцяти свічок).
Перша гасова лямпа була у формі циліндру зі скла. Яскраве полум’я зверху прикривало слюдяне віконечко і тим самим давало світло, яке легко освічувало будь-яке приміщення. З цього часу лампу вдосконалювали, змінювали та робили різноманітні інтерпретації. Проте кожен знав, що перший варіант був заснований у Львові.
Цікавим фактом є те, що 31 липня 1853 року у личаківській лікарні, що знаходиться на околиці Львова, хірург Загорський здійснив операцію по видаленню апендиксу. Здавалось би нічого особливого, і про це хірургічне втручання ніхто би не знав. Проте в цей день у Львові вперше в світі відбулась операція, яка освітлювалася гасовою лямпою.
Зараз у Львові на честь відомих винахідників у місті поставили пам’ятник Яну Зегу та Ігнасію Лукасевичу. Автор скульптури Володимир Цісарик з точністю передав свій задум, обличчя дослідників та відтворив цю саму ніч, коли львів’яни вперше побачили винахід аптекарів. Побачити пам’ятник можна при вході в ресторан «Гасова лямпа», який знаходиться у Львові на вулиці Вірменській. Ян Зег сидить за столом, на якому стоїть його винахід. На спинці стільця написана історія гасової лямпи, під столом є шухляда, куди туристи часто кладуть монети, щоб повернутися у чудове місто. Ян Зег сидить за столом, а де його напарник Ігнатій Лукасевич? А він трішки вище. Перехилився через вікно другого поверху і махає рукою, звертаючись до львів‘яна та гостей міста.
Перша у світі вдала операція на виразці шлунку
Здавалось би, зараз у сучасному світі, подібні операції є не такими серйозними. Проте ви знали, що першу вдалу таке хірургічне втручання здійснили у Львові ще в 1881 році. Польський лікар, хірург, професор, доктор медицини, керівник кафедри хірургії, декан медичного факультету, ректор Львівського університету та засновник хірургічної школи у Львові – Ридиґер Людвік Антон – зумів здивувати весь світ, залишив великий внесок у розвиток світової хірургії і тим самим ще більше прославив легендарне місто Лева.
Функціональний аналіз
До списку відомих львівських дослідників входить і легендарний математик Стефан Банах. До сих пір безліч науковців у цій сфері говорять про те, що насправді дійсно важко переоцінити роль Стефана Банаха у розвитку математики у цілому світі. Адже вчений вперше дослідив функціональний аналіз, що стало не лише величезним ривком до прогресу математики, але й у інших галузях науки та діяльності людини. Варто зауважити, що львівська математична школа ще в середині минулого століття була однією з найвпливовіших у Європі.
Вакцина проти сипного тифу
Ще на початку Першої світової війни військовим лікарем був Рудольф Вайгль, який через такі обставини потрапив до армії. Тоді активно серед військових та полонених поширювався епідемічний висипний тиф. Тому для того, щоб врятувати життя тисячі людей, Вайгль ще в 1918 році розробив вакцину проти цієї недуги. Варто зауважити, що під час роботи над вакциною, вчений заразився сам тифом, але перехворів. Побороти хворобу йому вдалося завдяки вакцині, яку він сам винайшов, адже вперше він випробував він її на собі. Яке значення це має для Львова? Адже цю вакцину саме в місті Лева дослідив Рудольф Вайгль. Згодом результати його праці використовував учень лікаря – Генрик Мосінг.
