Видатна українська мисткиня Софія Караффа-Корбут народилась у Львові 23 серпня 1924 року. Її мати, дитинство та перші кроки у художній діяльності родом із мальовничого села Куткір Львівської області. Саме там художниця черпала натхнення. Софія відома своїми ілюстраціями до шістдесяти творів українських письменників, тираж яких складає понад сім мільйонів примірників, пише ilvivyanyn.com.
Львівське художньо-промислове училище та Львіський інститут декоративно-прикладного мистецтва стали альма-матер для художниці. Ще під час навчання у вишах, люди характеризували Софію як надзвичайно талановиту мисткиню, а також величали графинею. Це дійсно так, адже благородний рід Софії давав усі підстави вважати художницю графинею.
Львівська керамічна фабрика – місце, де працювала Софія, дали поштовх проявити себе в художній діяльності. Тому відразу після звільнення Караффа-Корбут спробувала себе у графіці. Проте справжнє своє призначення Софія знайшла в розробках ілюстрацій до книг, які здобули слави не лише в межах України, але й були високо оцінені за кордоном.
Кожна її ілюстрація була унікальною, неймовірно красивою та оригінальною
Софія Караффа-Корбут оформлювала книги як і до дитячої літератури, так і на твори Марійки Підгірянки, Павла Грабовського, Гната Хоткевича, Дніпрової Чайки, Степана Васильченка, Володимира Лучука, Василя Колодія, Андрія Волощака та інших авторів.
Проте найбільш відомими та шедевральними роботами Софії Караффи-Корбут є графічні ілюстрації до «Кобзаря» Тараса Шевченка, поеми Івана Франка «Іван Вишенський» та драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».
У 1967 році понад тридцять ілюстрацій до «Кобзаря» вийшли друком та здобули перемогу на виставці міжнародного значення у Канаді. Зараз оригінали її ілюстрацій зберігаються у Шевченківському національному заповіднику у Каневі.
Над ілюстраціями до «Івана Вишенського» мисткиня працювала упродовж п‘ятнадцяти років. А останні роки свого життя Софія провела над розробкою зображень до «Лісової пісні».
Більшість робіт Софії Караффи-Корбут можна побачити у музеї на її честь у селі Куткір, звідки родом художниця. Там і знайшла свій спочинок куткірська мисткиня, адже спочиває у сільському цвинтарі біля своєї матері. На її могилі – її ілюстрація до «Лісової пісні». Інші її роботи також можна побачити у багатьох музеях та приватних колекціях Львова та України.