Україна здавна славилася своїми технічними та науковими талантами. Імена Сікорського, Корольова чи Патона відомі кожному. Проте наука не стоїть на місці. Просто зараз, у лабораторіях Києва, Харкова, Львова та провідних університетах світу, нове покоління українських дослідників робить відкриття, які формують наше майбутнє.
У 2026 році, коли світ стикається з викликами енергетичної кризи, екологічних змін та потреб у реабілітації, українські інновації стають актуальними як ніколи. Редакція ilvivyanyn.com дібрала перелік п’ятьох сучасних науковців та винахідників з України, чиї розробки вже сьогодні змінюють глобальний технологічний ландшафт.
Марина В’язовська: геній математики, що “пакує” Всесвіт
Ім’я Марини В’язовської увійшло в історію світової науки у 2022 році, коли вона стала другою жінкою в історії (і першою українкою), яка отримала Філлдсівську премію — аналог Нобелівської премії для математиків. Але її внесок виходить далеко за межі сухих формул.
Суть відкриття
Марина розв’язала задачу про пакування куль у 8-вимірному та 24-вимірному просторах. Ця проблема залишалася нерозв’язаною століттями. Вона знайшла ідеальний спосіб розташування об’єктів так, щоб вони займали мінімум місця.
Чому це змінює світ?
Для пересічної людини це звучить як абстракція, але для цифрового світу це фундамент.
- Космічний зв’язок: її формули дозволяють оптимізувати передачу сигналів на великі відстані (наприклад, з Марса на Землю) без втрати даних.
- Інтернет та 6G: методи В’язовської використовуються для створення кодів корекції помилок у мобільному зв’язку та оптоволоконних мережах. Це робить інтернет стабільнішим і швидшим.
- Стиснення даних: в епоху Big Data здатність “щільно пакувати” інформацію економить мільярди доларів на серверах.
Вплив у 2026 році: роботи В’язовської лежать в основі нових протоколів шифрування, які захищають дані від зламів квантовими комп’ютерами.
Юрій Гогоці: людина, що заряджає майбутнє
Юрій Гогоці — один із найбільш цитованих вчених світу у сфері матеріалознавства, вихідець з Києва, який зараз очолює Інститут наноматеріалів в Університеті Дрекселя (США). Його головне дітище — максени (MXenes).
Суть винаходу
Максени — це двовимірні матеріали (на кшталт графену), що складаються з карбідів та нітридів перехідних металів. Гогоці та його команда навчилися синтезувати ці матеріали, які мають товщину в один атом, але неймовірну провідність і міцність.
Практичне застосування
Винахід Гогоці вирішує одну з найболючіших проблем людства — зберігання енергії.
- Суперконденсатори та батареї: завдяки максенам створено акумулятори, які заряджаються за лічені секунди (буквально, як ви заправляєте авто бензином) і витримують тисячі циклів без деградації.
- Опріснення води: мембрани з максенів здатні фільтрувати сіль з морської води з мінімальними витратами енергії, що рятує посушливі регіони від спраги.
- Екранування електроніки: тонке напилення з максенів захищає гаджети від електромагнітних перешкод.
Статус на 2026 рік: технологія активно впроваджується автовиробниками електрокарів для створення батарей нового покоління, які не бояться холоду і заряджаються миттєво.
Ольга Броварець: “Моцарт” української молекулярної біології
Ольга Броварець стала наймолодшим доктором наук в Україні у віці 29 років. Її дослідження знаходяться на стику квантової фізики та біології. Вона зазирнула в саму суть ДНК, щоб зрозуміти, чому виникають хвороби.
Суть відкриття
Ольга вирахувала закономірності спонтанних точкових мутацій у ДНК. Вона довела, що мутації (які призводять до раку або генетичних хвороб) можуть виникати через протонне тунелювання — квантовий ефект, коли частинка “перестрибує” бар’єр, який класична фізика вважає непереборним.
Чому це революційно?
- Лікування раку: розуміння механізму мутацій дозволяє створювати ліки, які блокують цей процес на атомному рівні. Це шлях до “таблетки від раку”, яка діє точково, не вбиваючи здорові клітини.
- Боротьба з вірусами: відкриття Броварець допомагають прогнозувати, як мутуватимуть віруси (зокрема нові штами грипу чи коронавірусів), і створювати противірусні препарати на випередження.
Перспектива: її роботи зараз є базою для створення антивірусних препаратів нового покоління в провідних фармакологічних лабораторіях Європи та США.
Валентин Фречка: екологія, що рятує ліси
Молодий винахідник із Закарпаття, який ще школярем придумав технологію, що перетворилася на успішний глобальний стартап Releaf Paper. Його ідея проста, але геніальна — робити папір не з деревини, а з опалого листя.
Технологія Releaf
Традиційне виробництво паперу потребує вирубки лісів і використання агресивних хімікатів (сірки, хлору) для відбілювання целюлози. Валентин розробив метод виділення целюлози з опалого листя, яке міста зазвичай спалюють або вивозять на звалища.
Глобальний вплив
- Збереження екосистем: на виготовлення 1 тонни паперу за технологією Фречки потрібно 2,3 тонни листя. Це рятує 17 дерев.
- Зменшення викидів CO2: процес виробництва виділяє на 78% менше вуглекислого газу, ніж класичний паперовий комбінат.
- Вирішення проблеми сміття: мегаполіси отримують спосіб екологічно утилізувати тисячі тонн біомаси.
Досягнення на 2026 рік: компанія Валентина вже має заводи у Франції та Україні, постачаючи еко-пакування для світових брендів косметики та електроніки (наприклад, L’Oreal та Samsung). Українська технологія стала стандартом “зеленого” пакування в ЄС.
Діма Газда та команда Esper Bionics: ті, що роблять людей надздібними
У контексті війни в Україні та великої кількості травмованих, розвиток протезування став критично важливим. Діма Газда, лікар і інженер, створив стартап Esper Bionics, який журнал TIME ще у 2022 році визнав одним з найкращих винаходів року. До 2026 року ця технологія стала ще досконалішою.
Що таке Esper Hand?
Це роботизована біонічна рука, яка навчається. Це перший у світі протез, керований штучним інтелектом (ШІ).
- Як це працює: протез зчитує міосигнали (електричні імпульси м’язів) користувача. Вбудований ШІ аналізує ці сигнали та “розуміє” наміри людини.
- Навчання: чим більше людина користується рукою, тим “розумнішою” вона стає. Через мобільний додаток протез оновлює алгоритми, підлаштовуючись під звички власника (наприклад, як саме він бере чашку або відкриває двері).
Соціальна місія та вплив
- Повернення до життя: розробка дозволяє людям з ампутаціями не просто обслуговувати себе, а й виконувати точну роботу (малювати, друкувати, збирати дрібні деталі).
- Екосистема біоніки: команда Газди розробляє не тільки руки, а й контролери для ніг та екзоскелети.
- Доступність: український продукт коштує значно дешевше західних аналогів, при цьому перевершуючи їх у швидкості реакції (у 3 рази швидше за конкурентів).
Реальність 2026 року: тисячі українських ветеранів отримали біонічні протези Esper, перетворившись на “кіборгів” у найкращому сенсі цього слова. Технологія довела, що інвалідність — це не вирок, а лише технічна проблема, яку можна вирішити.
Чому це важливо для України та світу?
Ці п’ять історій демонструють важливу тенденцію: українська наука еволюціонує. Ми переходимо від “теорії заради теорії” до Deep Tech — технологій, які вирішують фундаментальні проблеми людства.
- Глобалізація знань: наші вчені інтегровані у світову спільноту, очолюють інститути та отримують найпрестижніші нагороди.
- Відповідь на виклики: війна стимулювала розвиток Military Tech та Med Tech. Україна стала полігоном для інновацій, які рятують життя.
- Стійкий розвиток: екологічні стартапи, народжені в Україні, задають тренди для “Старої Європи”.
Науковий потенціал України — це не лише славне минуле. Це потужне сьогодення, яке прямо зараз, за допомогою формул В’язовської, матеріалів Гогоці чи біоніки Газди, будує безпечніший, екологічніший та розумніший світ. Підтримка цих талантів — це найкраща інвестиція в нашу перемогу та майбутнє.